Хоча офіційних зв’язків між Україною і Тайванем немає, неформальні контакти між людьми та бізнесом поступово зближують сторони, пише The New York Times. Громадяни, волонтери й оборонні компанії обмінюються знаннями, технологіями та ресурсами, особливо у сфері дронів, ідеться в статті. Тайванець Лі, який служить в українській армії, каже: «Війна з Китаєм колись станеться, і мій досвід буде цінним». Він додає, що друзі, з якими він раніше служив у тайванській армії, активно цікавляться, як працюють бойові дрони в Україні, хоча часто «ставлять дитячі запитання» — наприклад, як можна заглушити безпілотник електронним способом або як утекти, коли він вас переслідує. Тайвань також надсилає Україні гуманітарну допомогу, але офіційна співпраця обмежена через політику України «Єдиного Китаю» (означає, що вона визнає лише китайський уряд у Пекіні, а не Тайвань) та економічну залежність обох сторін від Пекіну. Попри це приватний сектор розширює співпрацю: тайванські компанії постачають компоненти для українських дронів, іноді через треті країни, а міжнародні фірми тестують у Тайвані технології, розроблені в Україні.
Довгий час Росія безкарно тероризувала Україну далекобійними дронами — тепер черга України, йдеться у статті Die Zeit. Росія фізично не здатна захистити всю свою територію, і Київ цим користується. «Російським військовим доводиться зважувати, які цілі вони можуть захистити, а які ні», — каже військовий експерт Київського інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков. Водночас у Росії визнають, що виробництво ракет для систем ППО, зокрема «Панцир-С», не встигає за темпами виробництва українських дронів. За даними видання, Україна також значно наростила власні потужності: її підприємства вже випускають дрони приблизно з тією ж швидкістю, що й російські. Київ також постійно вдосконалює планування атак, що дозволяє українським дронам успішно обходити ППО. Про ефективність українських атак углиб Росії розповідає і Bloomberg. Видання наводить як приклад атаку 25 квітня в Єкатеринбурзі, від якої постраждав житловий багатоповерховий будинок. «Це стало шоком. Хоча ніхто не загинув, люди нарешті зрозуміли, що місто більше не глибоко в тилу», — сказав 35-річний бізнесмен з Єкатеринбурга Володимир. Цей удар символічний для Єкатеринбурга: під час Другої світової туди евакуювали заводи саме тому, що він був поза досяжністю ударів з Європи — тепер усе змінилось.
Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще двох матеріалів.