«Попри те, що небо в Херсоні здригається від постійних вибухів, 78-річний хірург-стоматолог Михайло Лук’яненко щовихідного незмінно сидить за своїм улюбленим столиком у ресторані «Лиман». Щоразу він замовляє одне й те саме: келих коньяку і порцію солянки — таку колись готувала його покійна дружина. Він каже, що не вміє готувати, але ресторан дарує йому й улюблену домашню їжу, і водночас відчуття компанії. Викуваний з надії, стійкості та рішучості, цей дух, за словами власника закладу Олександра Власова, є невід’ємною частиною херсонської ментальності. «Ми підтримуємо одне одного як тільки можемо. Мій ресторан — це місце, де люди можуть бодай трохи перепочити, а я тим часом сплачую податки, створюю робочі місця і підтримую економіку міста», — каже Олександр». Так починається репортаж Bloomberg з Херсону про те, що попри постійні обстріли та маленьку кількість населення, яке скоротилося на 80% до приблизно 60 тисяч людей, багато з яких є пенсіонерами, у місті відкриваються нові заклади. Для власників кафе і ресторанів їхня справа — це не стільки про прибуток (багато хто працює у збиток), скільки про підтримку людей, створення робочих місць і сплату податків, пише видання.
Мерзенне виття дрона, гуркіт засобів ППО, червоні дуги трасуючих куль у нічному небі — ця лотерея між життям і смертю стала звичним саундтреком херсонського побуту. Вирушаючи в дорогу, водії хрестяться, а ті, кому дозволяють статки, стискають у руках детектори дронів — пристрої, що рятують життя. Саме за таких умов у травні минулого року 23-річна Анна Ушакова відкрила свій суші-ресторан. Заклад «Голодний гусак» назвали на честь птаха, що став неофіційним талісманом міста. «Одразу після вторгнення дикі гуси на Херсонщині якимось дивом вивели з ладу російський літак, — розповідає вона. — Птах влетів у двигун і знищив його. Тож це стало справжнім символом херсонців, які готові битися за своє місто і своє майбутнє». Державну допомогу малому бізнесу отримати вкрай важко, але Анні вдалося виграти грант на запуск стартапу — чверть мільйона гривень (приблизно $5 600) терміном на три роки. «Голодний гусак» захований у кутку внутрішнього двору, між високими бетонними багатоквартирними будинками, а його інтер’єр прикрашають червоні повітряні кульки у формі серця та мультяшні тварини. «У Херсоні досі живуть люди, і місту потрібні ресторани та кафе, місця для відпочинку. Тут справді важко, дуже близько до лінії фронту, але ми маємо змусити це працювати», — каже Ушакова.
Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще трьох матеріалів.