Заяви Кремля про те, що російські війська ось-ось прорвуться і захоплять укріплені міста на Донеччині чи в інших областях України — лише блеф. Про це пишуть у колонці для The Washington Post директор Проєкту критичних загроз в Американському інституті підприємництва Фредерік В. Каган та засновниця і президентка Інституту вивчення війни Кімберлі Каган. Українська армія стримує противника та іноді переходить у локальні контратаки: торік у листопаді звільнила Куп’янськ, а нещодавно повернула важливі позиції в Запорізькій і Дніпропетровській областях. За останні шість місяців українські війська частіше здобувають щоденні територіальні успіхи, ніж у попередні дев’ять, а наприкінці лютого Україна навіть звільнила більше території, ніж Росія захопила.
Автори колонки зазначають, що українська армія вдосконалює оборону, зокрема створює «стіну дронів», яка нівелює чисельну перевагу росіян, і здійснює далекобійні удари безпілотниками й новими українськими крилатими ракетами. Українські військові командири, з якими спілкувалися автори під час поїздки до України, нині впевненіші у здатності стримувати російські війська, ніж у 2023 році. Вони також сказали, що більшість російських здобутків — це порожні поля або маленькі села, а не великі міста чи укріплені позиції. За нинішніх темпів наступу Росії може знадобитися два-три роки, щоб захопити всю Донецьку область, і незрозуміло, чи зможе вона підтримувати бодай нинішній повільний темп, підсумували автори колонки. Тиск США на Київ — це не акт милосердя, щоб уникнути непотрібних втрат у безнадійній обороні. Навпаки, українська оборона стійка, і саме російський наступ буксує.
Світові медіа продовжують говорити про наслідки війни на Близькому Сході для України. The Telegraph пише про загрозу дефіциту ракет ППО для України, зокрема Patriot, а вихід Трампа з переговорів називає найбільш негативним сценарієм для Києва. Близький Схід для американського президента зараз набагато важливіший за Україну, бо він не бачить для себе можливості перемогти в питанні з нею, зобразивши себе миротворцем, каже експертка з міжнародної безпеки аналітичного центру Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) Натія Сескурія. Водночас є потенційно позитивні моменти, як-от удар по репутації одного з найважливіших союзників Росії. Українці вже вдруге бачать, як американські та ізраїльські винищувачі безперешкодно діють у повітряному просторі Ірану, знищивши його системи ППО, більшість з яких базуються на російських технологіях.
Якщо в Україні буде дефіцит Patriot, потрібно буде змінити тактику, розповідає доцентка кафедри глобальної історії фінського Університету Тампере Рінна Кулла для Yle. У Європи є часткова альтернатива — франко-італійська система SAMP/T, яка теж може збивати балістичні ракети. Однак її виробляють повільно, а в умовах тривалої війни систему ще не перевіряли так, як Patriot. Якщо західного ППО бракуватиме, Україна може почати активніше бити дронами та авіацією по російській ППО. Ідея полягає в тому, щоб змусити Росію витратити власні ракети-перехоплювачі, каже Кулла.
Водночас AI Jazeera і The Guardian пишуть про те, що війна США та Ізраїлю проти Ірану може принести Росії економічні й політичні вигоди. Зокрема, через зростання попиту на російську нафту.
Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще двох матеріалів.