Поки переговірники готуються до чергового раунду перемовин за посередництва США, Москва та Київ залишаються в глухому куті через основні розбіжності: території, гарантії безпеки та порядок припинення вогню, пише Politico. Ймовірно, як Росія, так і Україна прагнуть показати президенту США, що вони співпрацюють, зауважує видання. Та аналітики, з якими поговорили журналісти, підкреслюють головну відмінність: поки Київ демонструє готовність до компромісів, Москва лише затягує процес, не відмовляючись від початкової мети — підкорити всю Україну. Західний дипломат на умовах анонімності в розмові з The Washington Post назвав проблему з підписанням гарантій безпеки «питанням послідовності». Він пояснив, що США не хочуть їх підписувати, поки не узгодять усі інші пункти, зокрема територіальні. Водночас питання територій можна вирішувати лише на найвищому рівні за участі Зеленського й Путіна, що створює замкнене коло, каже дипломат.
The Wall Street Journal публікує матеріал про три ймовірні сценарії на 2026 рік, як будуть розвиватися зусилля Трампа зупинити війну в Україні. Автор статті Маркус Вокер пише, що перший — і найімовірніший — війна триватиме на виснаження, а переговори йтимуть «по колу». Обидві сторони все ще мають людей, зброю та гроші, щоб продовжувати війну, вважає Олександр Габуєв, директор аналітичного центру Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні. Водночас і Україна, і Росія бояться розгнівати Трампа через відсутність результатів у переговорах. Києву потрібна розвідка та підтримка США, а Москва боїться нових жорстких санкцій. Тому кожен намагається виглядати в очах Трампа прихильником миру, перекладаючи провину на противника, пише автор статті.
Другий сценарій Вокера — Україна здається першою через критичний брак піхоти та втому військ. Українська армія поступово стає схожою на занадто коротке простирадло, що залишає оголеними або шию, або ноги, вважає автор. Якщо сили вичерпаються, Києву, можливо, доведеться погодитися на угоду, яку важко пережити (через територіальні поступки, обмеження армії та слабкі гарантії США), але вона краща за альтернативу — повну капітуляцію і втрату суверенітету. Третій сценарій передбачає виснаження Росії. Вокер пише, що стагнація економіки, удари по НПЗ та низькі ціни на нафту можуть змусити Кремль шукати реального компромісу. Російська бізнес-еліта давно незадоволена тим, як війна спотворює економіку, роблячи її надмірно залежною від військового виробництва, а також від Китаю. Але, за словами автора статті, поки що немає жодних ознак того, що Путін хвилюється через негативну реакцію з боку еліт чи російського суспільства.
Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще двох матеріалів.