Нетипова тиша Володимира Путіна щодо американських авантюр на початку цього року насторожує, пише оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Путін ніяк не прокоментував викрадення президента Венесуели й свого союзника Ніколаса Мадуро, промовчав щодо намірів Трампа захопити Гренландію і жорсткого тиску США на Іран. За словами оглядача, така стриманість є показовою і має турбувати Україну та Європу — раніше очільник Кремля не соромився звинувачувати США в імперіалізмі, декадентстві, брехні чи лицемірстві. За даними джерел Bloomberg, Венесуела й Іран не настільки важливі для Кремля, як відносини зі США, а можливе захоплення Гренландії взагалі зруйнувало б НАТО, і це стало б справжнім подарунком для Путіна.
Чемпіон припускає, що мовчання Путіна має дві причини. Перша — Росія нездатна активно діяти у світі, поки війна в Україні виснажує російську армію та державу загалом. Ситуація всередині Росії зараз напружена: економіка потерпає від інфляції, а з фронту повертаються дедалі більше мішків з тілами, пише оглядач. Опитування, проведене 22 грудня «Левада-центром» — найменш залежним соціологічним агентством Росії, показало, що 67% росіян хочуть мирних переговорів, тоді як 25% кажуть, що хочуть продовження війни (це найнижчий показник з 2022 року). Втім, за словами Чемпіона, це не означає, що росіяни виступають проти війни чи тим паче самого Путіна. Але це пояснює, чому він мовчить про те, що маленький Покровськ він захоплює довше, ніж Сталін ішов до Берліну.
Друга причина, за словами автора статті, в тому, що Путін сподівається на «велику угоду» з Трампом. Суть цієї угоди, схоже, полягає в розподілі сфер впливу (на кшталт Ялтинської угоди в 1945-му): Росія дозволяє Трампу діяти на світовій арені як завгодно в обмін на повний контроль над Східною Європою. Це означає, що Путін сподівається вирішити питання України на своїх умовах, змусивши Київ піти на територіальні поступки, пояснює Чемпіон. І зауважує, що саме через це європейська ідея про миротворчий контингент в Україні зараз виглядає нереальною, а Трамп і досі вважає головною перешкодою для миру не Путіна, а Зеленського.
Читайте також матеріал Forbes про те, як оборона України на полі бою змушує Росію адаптувати свою тактику. Україна вирішила виснажувати російські ресурси й сили, одночасно зберігаючи свої, навіть якщо доводиться поступитися обмеженою територією. Така тактика дає час, щоб українські атаки та міжнародні санкції збільшували тиск на Росію і спонукали її до переговорів, пише видання.
Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще двох матеріалів.