Путін сподівався закінчити війну лише за три дні, та вона розтягнулася на більше часу, ніж Москва витратила на боротьбу з нацистами. Про це пише Politico й пояснює, як стратегія «великої держави» російського диктатора зазнає краху. Глобальна мережа союзників, яку Путін будував два десятиліття, розвалюється під тиском Дональда Трампа. Видання зауважує, що після падіння режиму Башара Асада Москва втратила опору в Сирії, не змогла захистити найближчого друга Ніколаса Мадуро у Венесуелі й навіть не відбила захоплення США нафтового танкера під російським прапором. Усередині Росії це викликає відверту критику: провоєнні блогери говорять про «кінець епохи», а експерти й колишні дипломати в коментарі виданню називають російський «союз» з Іраном і Венесуелою пропагандистською фікцією без взаємних гарантій. Кремль, імовірно, розглядає дії США у Венесуелі та проти нафтового танкера як спроби загнати Росію в кут. І саме тому він шукатиме способи продемонструвати власне домінування, насамперед в Україні, вважає колишній російський дипломат Борис Бондарев.
The New York Times розповідає про те, як «непереможна» російська зброя у Венесуелі виявилася небоєздатною. За словами американських чиновників, передові системи ППО Венесуели російського виробництва навіть не були підключені до радарів, коли американські гелікоптери стрімко атакували, щоб захопити Ніколаса Мадуро. Крім цього, Росія могла свідомо дозволити системам занепасти, щоб уникнути прямого конфлікту зі США, припустили двоє колишніх американських чиновників.
Видання зауважує, що союз Росії та Венесуели, можливо, не був таким непохитним, як його змальовували. Москва дала Вашингтону зрозуміти, що надасть американцям необмежений вплив у Венесуелі в обмін на повну свободу дій в Україні, за словами Фіони Гілл, яка керувала російськими та європейськими справами в Раді національної безпеки за часів першої адміністрації Трампа. На пресконференції у листопаді минулого року Сергій Лавров відкрито дав зрозуміти, що Венесуела не є для Росії пріоритетом. Коли його запитали, чи допоможе Москва зброєю так само як Білорусі, він відповів, що порівнювати ці країни не варто через велику відстань. Заступник голови місії посольства США в Каракасі з 2014 по 2018 рік Браян Наранхо зазначив, що після виходу з цієї кризи престиж Росії буде відчутно заплямований, адже вона кинула Венесуелу напризволяще. «Виявилося, що вони паперові тигри», — сказав Наранхо.
Читайте також колонку швейцарського політолога і фахівця з міжнародної безпеки Андреаса Рюша для німецького видання Neue Zürcher Zeitung про те, як одержимість Путіна Україною призвела до найбільшої стратегічної поразки. Рюш пише, що імперські амбіції російського диктатора остаточно згуртували українську націю та зробили її незворотно прозахідною. Водночас Росія, за його словами, стала міжнародним вигнанцем, який дедалі більше залежить від Китаю. Єдиним реальним успіхом Кремля став розкол Заходу після повернення Дональда Трампа, який скоротив підтримку України й підживив ілюзію російської сили, пояснює автор колонки. Та підсумовує: зрештою навіть у Москві усвідомлять, яким катастрофічним шляхом вони йдуть.
Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще трьох матеріалів.