Китайські вчені створили прототип машини, здатної виробляти передові напівпровідникові чипи. Вони лежать в основі штучного інтелекту, смартфонів і зброї та роками були ключовими для військової переваги Заходу.
Про це пише агентство Reuters із посиланням на джерела.
Прототип завершили на початку 2025 року, зараз він проходить випробування. Він займає майже всю площу одного виробничого цеху. За словами двох співрозмовників, обізнаних із проєктом, машину створила команда колишніх інженерів нідерландського напівпровідникового гіганта ASML, які відтворили технологію компанії шляхом зворотного інжинірингу її машин екстремальної ультрафіолетової літографії (EUV).
Машини EUV перебувають у центрі «технологічної холодної війни». Вони використовують промені екстремального ультрафіолетового світла для нанесення схем, у тисячі разів тонших за людську волосину, на кремнієві пластини. Що менші схеми, то потужніші чипи.
Китайська машина вже працює і успішно генерує екстремальне ультрафіолетове світло, однак поки що не виробляє придатні до використання чипи, зазначили джерела.
У квітні генеральний директор ASML Крістоф Фуке заявив, що Китаю знадобиться «дуже, дуже багато років», щоб розробити таку технологію. Утім, існування цього прототипу свідчить, що Китай може бути на роки ближче до досягнення напівпровідникової незалежності, ніж очікували аналітики.
Попри це, Китай досі стикається із серйозними технічними труднощами, зокрема у відтворенні високоточної оптики, яку виготовляють західні постачальники.
Наявність деталей зі старіших машин ASML на вторинних ринках дала змогу Китаю створити вітчизняний прототип. За словами двох джерел, уряд поставив мету — почати виробництво працездатних чипів на цьому прототипі до 2028 року. Учасники проєкту кажуть, що реалістичніший термін — 2030 рік, що все одно на кілька років раніше, ніж десятиліття, яке, за оцінками аналітиків, знадобилося б Китаю, щоб наздогнати Захід у чипах.
Цей прорив став кульмінацією шестирічної урядової ініціативи з досягнення самодостатності у сфері напівпровідників — одного з найвищих пріоритетів голови КНР Сі Цзіньпіна. Хоча цілі Китаю в цій сфері були публічними, проєкт EUV у Шеньчжені реалізовували в таємниці, повідомили джерела.
Проєкт є частиною національної напівпровідникової стратегії, яку, за даними державних медіа, курує довірена особа Сі Цзіньпіна — Дін Сюесян, голова Центральної комісії Комуністичної партії з науки і технологій.
Джерела Reuters порівняли цей проєкт із китайською версією «Мангеттенського проєкту» — американської воєнної програми зі створення атомної бомби.
«Мета полягає в тому, щоб Китай зрештою зміг виробляти передові чипи на машинах, повністю зроблених у Китаї, — сказав один із співрозмовників. — Китай хоче на 100% витіснити Сполучені Штати зі своїх ланцюгів постачання».
До цього часу лише одна компанія опанувала технологію EUV — ASML, штаб-квартира якої розташована у Вельдховені, Нідерланди. Її машини вартістю близько $250 мільйонів є незамінними для виробництва найсучасніших чипів, які розробляють такі компанії, як Nvidia та AMD, і виготовляють виробники на кшталт TSMC, Intel і Samsung.
Системи EUV від ASML наразі доступні союзникам США, зокрема Тайваню, Південній Кореї та Японії.
Починаючи з 2018 року Сполучені Штати почали тиснути на Нідерланди, щоб ті заблокували продаж систем EUV компанії ASML до Китаю. Обмеження розширили у 2022 році, коли адміністрація Джо Байдена запровадила масштабний експортний контроль, щоб відрізати Китай від передових напівпровідникових технологій. Жодну систему EUV ніколи не продавали клієнтам у Китаї, повідомила ASML агентству Reuters.