Євросоюз не здатен стати справжнім геополітичним гравцем, вважає колумніст Bloomberg Марк Чемпіон. Він пише, що американо-російський план щодо України викликав шок у Європі через його схожість в одному пункті з пактом Молотова — Ріббентропа 1939 року. А саме — дві великі військові держави знову змовляються поділити континент для своєї взаємної вигоди. На думку Чемпіона, ЄС не зможе протистояти Росії, Китаю та США, оскільки історично цей союз створювався для внутрішнього миру, а не для ведення силової політики. Завідувач кафедри сучасної історії в Університеті Людвіга-Максиміліана Німеччини Кіран Клаус Патель сказав, що просити ЄС демонструвати жорстку силу — це як «казати футболісту-зірці, що відтепер він гратиме в регбі».
Система ухвалення рішень блоку надто повільна, а реальна оборонна відповідальність фактично завжди лежала на НАТО і США. Навіть маючи нові посади й структури — наприклад, високого представника з питань зовнішньої політики — Євросоюз паралізований через відсутність ресурсів і вимогу одностайності. Якщо континент хоче вижити між геополітичними «хижаками», то дієва оборонна політика має формуватися не ЄС як інституцією, а через НАТО та окремі коаліції держав, вважає колумніст. І додає, що Європа має визнати Росію спільною екзистенційною загрозою й навчитися обходити внутрішні блокування з боку таких держав, як Угорщина чи Бельгія. Інакше вона ризикує повторити трагічні уроки історії, коли про долю Європи домовлялися без неї.
Путін веде з Європою постійну «розмову» через дрони, кібернапади та дезінформацію — і робить це саме тому, що Захід не визначився, хто і як має відповідати на такі загрози. Про це в інтерв’ю для Die Zeit розповіла експертка з питань безпеки та віцепрезидентка з питань трансатлантичних ініціатив безпеки в Німецькому фонді Маршалла Клаудія Майор. На її думку, російська стратегія спирається на тривалу війну на виснаження та гру з невпевненістю, а також із німецькою схильністю боятися ескалації. Вона наголошує, що Європі потрібно навчитися говорити мовою безпеки, бачити загрози в «сірій зоні» й будувати стійкість: від енергетичної автономії до відповідальності cамих громадян — бути не пасивними жертвами, а частиною оборони.
Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме матеріалу про те, як боснійський серб, засуджений за скоєні воєнні злочини у Боснії, включно з убивствами, тортурами та зґвалтуваннями, уникнув ув’язнення й поїхав воювати за Росію в Україну.