Колись спокійне місто Жешув біля кордону з Україною стало одним з головних логістичних вузлів війни, хоч там і немає бойових дій, пише The Wall Street Journal. Саме через Жешув у перші місяці повномасштабного вторгнення пройшли майже півтора мільйона українських біженців. Нині там живуть до 30 тисяч українців, з них приблизно дві тисячі дітей, які навчаються в місцевих школах. Попри те, що загальнонаціональні опитування свідчать про зростаючу «втому» від українських біженців, мер Жешува Конрад Фійолек каже: «Люди тут розуміють, що краще допомагати Україні, ніж мати Росію під боком». На запитання, чи готове місто до війни, мер відповідає: «Ми відчуваємо, що війна ближче, ми відчуваємо цю атмосферу».
У сусідньому селі Ясьонка США розгорнули тимчасову базу, а американських військових у цивільному легко впізнати на вулицях міста, розповідає місцева влада. Для місцевих їхня присутність — символ безпеки. Аеропорт «Жешув-Ясьонка» став ключовим хабом для військових вантажів, дипломатів, журналістів і гуманітарних місій. Пасажиропотік виріс майже вдвічі проти довоєнного. Тут розмістили системи Patriot, встановили нові фізичні та кіберзахисні барʼєри, а заступник голови правління аеропорту Бартош Гурський називає його одним з найзахищеніших у Європі. Торік польські та українські спецслужби запобігли спробі росіян вбити президента Зеленського під час його транзиту через цей аеропорт.
Європу згуртувала війна, але не назавжди — щойно бойові дії в Україні завершаться, континент накриє хвиля внутрішніх конфліктів, зазначає The Economist. За майже чотири роки війни ЄС продемонстрував рідкісну єдність: прихистив українців, дав гроші й зброю, запустив санкції та навіть заради допомоги Україні відновив продуктивну співпрацю з Великою Британією. Цей «воєнний консенсус» емоційний та сильний, підкреслює видання. Але після припинення вогню російська агресія може загрожувати іншим сусідам. Тому Польща, країни Балтії, Фінляндія воліли б ще сильніше ізолювати Москву. Натомість країни Західної Європи радо скористалися б шансом «повернутися до нормальності» й скоротити військові витрати. Ці дві логіки складно буде поєднати в межах одного союзу, зауважує видання.
Про те, що Володимир Зеленський опинився в пастці між поганою угодою зі США й повною її відсутністю, пише редактор CNN з питань міжнародної безпеки Нік Пейтон Волш. США намагаються втиснути Київ і Москву в компроміс, але позиції сторін залишаються несумісними — Путін хоче всю Донецьку область, чого Україна прийняти не може, хоч ресурси й час зараз працюють не на її користь. Автор матеріалу підкреслює, що Зеленському доведеться зважувати: чи варто віддати частину територій в обмін на американські та європейські гарантії безпеки, розуміючи, що Росія може просто не виконати угоду, як було вже багато разів до цього.
Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще трьох матеріалів.