Сьогодні лідери ЄС зустрілися в Копенгагені, щоб обговорити, зокрема, пропозицію Єврокомісії про «репараційну позику» Україні за рахунок російських заморожених активів. Про це пишуть одразу кілька провідних видань. Euractiv вважає, що цей план може створити серйозні проблеми для ЄС. Україна повертатиме гроші, тільки якщо Москва погодиться на військові репарації — це дозволило б деяким країнам ЄС, які й так стикаються з фінансовими труднощами, не витрачати на підтримку і відновлення України власні гроші. Але, за словами джерел видання, цей план іще на стадії розробки й щодо багатьох ключових деталей згоди в Європі немає.
Потенційну суму називають різну — від 140 до 170 мільярдів євро. Критики рішення, яких цитує видання, вважають, що відсутність деталей та прозорості свідчить, що Єврокомісія дедалі частіше діє «в тіні», а Урсулі фон дер Ляєн «бракує базової економічної грамотності». Ця схема викликала обурення в самому Брюсселі — столиці країни, де зберігаються більшість заморожених російських активів. Премʼєр Бельгії Барт Де Вевер побоюється, що інвестори можуть вивести свої гроші з Єврозони, якщо побачать ризик втрати коштів через «політичні рішення». Європейський Центробанк теж стурбований, адже юридично неправильне використання активів може спровокувати відтік капіталу і загрожувати фінансовій стабільності Єврозони.
Зі свого боку Москва погрожує у відповідь вилучати активи європейських компаній у Росії та судитися з країнами, що підтримають цей план, зазначає The New York Times.
Питання, на що Україна зможе витратити ці гроші, теж у центрі дискусій — про це розповідають Le Monde і Politico. «В Україні є проблеми з корупцією, і війна їх посилює», — каже в коментарі Le Monde європейський високопосадовець. Німеччина хоче, щоб допомога йшла тільки на військові потреби. За словами чотирьох офіційних осіб і дипломатів, з якими поговорило Politico, ідея Фрідріха Мерца про те, щоб Україна витратила позику на закупівлю європейської зброї, а не на відновлення зруйнованої інфраструктури, отримала підтримку в усьому ЄС. Однак інші країни наполягають, щоб Україна сама вирішувала, як витрачати гроші.
Київ — вже не жертва «злої війни», а приклад для західних демократій та оборонної промисловості країн, що готуються до майбутніх воєн, пише спеціальна представниця Канади з питань відбудови України Христя Фріланд для Financial Times. Сильна і процвітаюча Україна, за її словами, буде щитом, арсеналом і новатором Європи — тому з нею потрібно співпрацювати та допомагати їй.
Читайте також репортаж The Guardian від журналістки Аліси Сопової, яка понад сім років спостерігає і документує життя людей на Донеччині. Це розповідь про тих, хто виживає серед руїн, ховається від обстрілів, але водночас садить городи, виховує дітей і намагається зберегти буденне життя.
Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще двох матеріалів.