Верховна Рада 3 вересня проголосувала в першому читанні законопроєкт № 10225-д, який пропонує легалізувати ринок віртуальних активів (крипти) в Україні та визначити правила їх оподаткування.
Про це повідомив нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк.
За проголосували 246 нардепів.
Мета законопроєкту: створити правову основу для регулювання обороту віртуальних активів в Україні, забезпечивши їх легальне використання, оподаткування та захист прав учасників ринку.
Основні положення проєкту
Як пояснював голова Комітету Ради з питань фінансів Данило Гетманцев, документ пропонує встановити визначення віртуального активу — це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
Гетманцев наголошує: згідно з документом, віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їхній правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція проєкту, запропонована до першого читання, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні закону «Про платіжні послуги».
Проєкт поділяє усі віртуальні активи (ВА) на три основні категорії:
- токени з прив’язкою до активів — їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
- токени електронних грошей — прив’язані до однієї офіційної валюти;
- інші віртуальні активи — категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут депутати запропонували модель, відповідно до якої регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з привʼязкою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
Згідно з проєктом, право власності на віртуальні активи набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
Публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» — документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
Постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
Також передбачається захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
Як пропонують оподатковувати віртуальні активи
Проєкт визначає питання оподаткування криптовалюти. Ось основні положення.
Щодо податку на доходи фізичних осіб проєкт пропонує:
- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
- не оподатковувати: а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отриманих виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували — це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими винятками);
- для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО — 5%.
Щодо податку на прибуток юридичних осіб:
- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора.
Щодо податку на додану вартість. Проєкт визначає, що не є об’єктом оподаткування ПДВ:
- операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
- послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах).
Щодо спрощеної системи оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.
Адміністрування
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА. На час перехідного періоду вони будуть зменшені (у 2026 році — 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027—2029 років — 25% від встановленого розміру штрафу).
Документ ще мають проголосувати у другому читанні, а тоді — підписати президент України. Железняк вважає, що до другого читання в проєкт внесуть велику кількість змін.