Європейська комісія розробляє схему, за якою зможе перевести майже €200 мільярдів заморожених російських активів на відбудову України після завершення війни.
Про це пише Politico з посиланням на кількох чиновників.
За даними видання, як один із варіантів, юристи Комісії розглядають можливість того, щоб перевести активи у «спеціальний цільовий холдинг», який підтримають кілька країн ЄС та інші держави. Це дало б ЄС більше контролю над тим, коли й як передати їх Україні.
Потенційний фонд для України також міг би бути відкритим для країн G7, зокрема Великої Британії та Канади, які підтримують ідею конфіскації активів, сказав чиновник ЄС — деталі ще обговорюють. Це рішення, імовірно, не потребуватиме одностайності країн ЄС, тобто можна буде обійти позицію Угорщини, яка потенційно виступатиме проти.
За нинішніми правилами будь-яка окрема країна може повернути активи Росії, наклавши вето на продовження санкцій, що відбувається раз на пів року. Вважають, що на такий крок може піти Угорщина — країна регулярно накладає вето на допомогу Україні та нові санкції проти РФ.
Прихильники ідеї також розглядають цю схему як крок до можливості повної конфіскації активів Росії і передачі їх Україні як покарання за відмову виплачувати їй повоєнні репарації.
Проте, як наголошує Politico, зараз цей механізм не передбачає негайної конфіскації активів — проти виступає більшість країн ЄС через юридичні та фінансові ризики.
Хто підтримує новий механізм та які є ризики
Балтійські країни, що межують із Росією, та ще кілька держав уже давно закликають ЄС до повної конфіскації активів. У Єврокомісії ідею активно просувають єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс з Латвії та глава зовнішньої політики Естонії Кая Каллас.
Водночас Німеччина, Італія та Бельгія виступають проти. Саме у Бельгії є депозитарій Euroclear, який зберігає основну частину російських активів — мова про 183 із 300 мільярдів євро заморожених у Європі російських активів.
Річ у тім, що завдяки передачі активів у новий фонд їх можна буде вкладати у більш ризиковані інвестиції, що могли б принести Україні додатковий прибуток та посилити тиск на Росію.
Це відрізнялося б від чинних правил, за якими Euroclear зобов’язаний інвестувати активи через Національний банк Бельгії з найнижчим доступним безризиковим рівнем доходності.
Скептики щодо нового фонду, серед яких і генеральна директорка Euroclear Валері Урбен, застерігають, що у випадку втрат через ризиковані операції їх доведеться покривати коштом платників податків ЄС.
Наразі Брюссель перевіряє готовність урядів країн ЄС до переведення заморожених російських активів у більш ризиковані інвестиції.
Щоб розподілити юридичну й фінансову відповідальність, Бельгія хоче, аби інші країни ЄС взяли на себе частину ризиків у рамках запропонованого плану Комісії.
Проте, за словами одного чиновника ЄС і високопосадовця з іншої країни, бельгійський уряд останнім часом став прихильніше ставитися до плану Комісії.
Уперше офіційно ідею нового механізму 27 міністрів закордонних справ ЄС обговорять 30 серпня. Politico бачило підготовчу записку, у якій йдеться, що під час дискусії міністри мають розглянути «подальші варіанти використання доходів, отриманих від заморожених російських державних активів».
«Ми чуємо, що зараз складніше збирати гроші з національних бюджетів чи бюджету ЄС. [Але] в нас є ці активи, і логічне питання — як і чому ми їх досі не використовуємо», — сказала заступниця міністра закордонних справ Естонії з правових та консульських питань Керлі Вескі.
- У 2024 році країни G7 дійшли компромісу: передати Україні загалом 45 мільярдів прибутків від заморожених російських активів, а сам капітал залишити недоторканним. Втім, 18 мільярдів євро від ЄС повністю виплатять вже до кінця року — саме тому знову шукають нове рішення стосовно заморожених російських активів.