Щоб зупинити вбивства в Україні й схилити Кремль до серйозних переговорів, США доведеться набагато сильніше тиснути на Росію, ідеться в матеріалі The New York Post — виданні, яке читає особисто Дональд Трамп. Американському президентові треба зробити так, щоб Росія позбулася свого основного джерела доходу — від продажу нафти, і водночас щоб світовий енергетичний ринок зберіг стабільність. Це може значно помʼякшити риторику російського диктатора. Тому що допоки Путін висуває неприйнятні максималістські вимоги, підкреслює NYP, бойові дії триватимуть.
Утім, Трамп здатен змусити Москву шукати компроміс — наприклад, пригрозити їй новим режимом санкцій проти будь-якої компанії чи банку, причетних до купівлі російської нафти. Державні нафтопереробні заводи як в Індії, так і в Китаї досі ігнорували тарифи Трампа, але фінансові санкції США їх налякають. Оскільки ці компанії (і банки, що обробляють їхні транзакції) стануть токсичними для світової фінансової системи.
Видання пише, що за новою схемою санкцій підприємствам дозволять імпортувати російську нафту лише за умови поступового скорочення закупівель і переказування коштів, що належать Росії, на умовні рахунки в Пекіні та Нью-Делі. Це позбавило б Москву доступу до вкрай необхідних їй грошей, але зберегло би стабільність нафтового ринку. Також цей підхід сприятиме закупівлі більшої кількості американських енергоносіїв, і головне — дасть Трампу величезний вплив на Кремль.
Також Трамп міг би вдосконалити систему обмеження цін на російську нафту, встановлену Вашингтоном та його союзниками у 2022 році, — і тиснути на тіньовий флот, щоб змусити більшу частку експорту російської нафти покладатися на західні послуги та мати відповідні обмеження, пише видання.
Про те, що навіть за умови мирної угоди президент Володимир Путін буде зацікавлений у продовженні нищівних дій як проти України, так і проти її міжнародних союзників, пише Foreign Policy. Зокрема, за допомогою гібридної війни, в якій Росія має значно більше успіхів, ніж у конвенційній. Ще до повномасштабного вторгнення Кремль активно проводив дезінформаційні кампанії по всьому світу — від спроб створити аудиторію серед західних лівих до звинувачень України, що вона нібито фінансує «Ісламську державу».
Головна мета такої стратегії — змусити європейців замислитися, чи справді вони хочуть побачити ескалацію цієї війни. У країнах на кшталт Італії, Німеччини та Франції вже є проросійські настрої, і дезінформаційні кампанії Кремля легко на них впливають. Якщо європейські війська опиняться в Україні, такі кампанії можуть посилитися. Крім того, Росія може тиснути на проведення виборів в Україні та створювати образ корумпованого режиму, користуючись втомою громадян і їхнім бажанням змін.
Інформаційні операції — лише один із фронтів гібридної війни Росії. Кремль також проводить кібератаки, підпали та інші диверсії за кордоном. Якщо європейські війська таки увійдуть в Україну, Росія може відповісти традиційною ескалацією: посилити присутність біля кордонів, стимулювати нелегальну міграцію, особливо для країн Балтії, а також поширювати пропаганду проти іноземних солдатів.
Читайте також репортаж The Wall Street Journal про те, як Музей медуз у Києві виріс із жарту до популярної туристичної атракції. Кількість відвідувачів зростає, цього року їх на 20% більше, ніж минулого. У чергу шикуються батьки, які хочуть відволікти дітей від війни, та ветерани, які шукають терапевтичного ефекту, споглядаючи желеподібних істот.
Це лише частина огляду. Резюме ще чотирьох матеріалів можуть прочитати ті, хто підтримує нас на Patreon.