Про те, як українські пологові будинки стали мішенню російських атак, а жінки народжують дітей під звуки вибухів, розповідає The Guardian. Від початку повномасштабної війни росіяни завдали по медичних закладах понад дві тисячі ударів, 81 з них — саме по пологових будинках. Видання відвідало три пологові в містах неподалік від передової. В одній з лікарень Харкова до 2022-го щороку на світ з’являлася понад тисяча дітей, а тепер ця цифра скоротилася більш ніж удвічі. Наприкінці липня пологовий корпус головної лікарні міста пошкодив удар дрона. Коли вікна вибило, а скло розлетілося по ліжках, жінок — і вагітних, і з новонародженими, і навіть одну жінку в активній фазі пологів — терміново перевезли через річку. Їм була потрібна невідкладна медична допомога: усі були в шоковому стані, а жінці, яка народжувала, знадобився терміновий кесарів розтин.
Коли виють сирени повітряної тривоги, жінки з різним станом здоровʼя прямують коридорами до сховища — описує видання будні пологового. За деякими з них ідуть медсестри, які підтримують портативні внутрішньовенні крапельниці, інші матері колисають крихітних немовлят. Жінки на пізніх стадіях пологів, після операції або під час відновлення надто слабкі, щоб пересуватися самостійно, тому їм доводиться залишатись нагорі. Відключення електроенергії стало звичайною справою, лікарям навіть доводилося робити кесарів розтин при світлі ліхтарика. Вони кажуть, що вагітність — сама по собі великий стрес, а війна лише загострює його. Одна молода мати, дізнавшись, що її чоловік загинув на фронті, відмовилася забрати дитину додому. 32-річна Даша Борисенко пережила два викидні й тепер живе у лікарні, щоб убезпечити вагітність з високим ризиком — хоч її пологи очікуються лише в січні. Раніше вона жила в селі на сході Сумської області біля кордону з Росією, де тривають одні з найзапекліших бойових дій у регіоні. «Я дуже хочу мати дитину, але з цією війною це важко витримати», — каже вона.
Єдиний пологовий на підконтрольній Україні частині Донеччини працює у Словʼянську. Щоб дістатись туди, жінки під загрозою обстрілів долають понад 150 кілометрів. Будівля лікарні через обстріли зараз частково зруйнована — десь згоріла, десь обвалилася, довкола валяються величезні шматки покрівлі. Пологовий втратив кількох співробітників, а акушерки кажуть, що почастішали випадки передчасних пологів і онкозахворювань, особливо раку шийки матки. «Ми спостерігали такий самий стрибок після 2014 року», — каже 62-річна Валентина Глущенко, директорка відділення акушерства та гінекології.
Херсонський пологовий № 2 зараз працює під землею, у відремонтованому підвалі: тепер там тепер пологовий зал, операційна і реабілітаційні палати. «У Херсоні немає медичного закладу, який би зазнавав ударів менше ніж чотири чи п’ять разів, — каже завідувач акушерського відділення Петро Маренковський. — Ми на 100% впевнені, що Росія цілить саме в нас». Постійний стрес, каже Маренковський, означає вищий ризик викиднів, більше кровотеч і зростання кількості хірургічних втручань.
Читайте також аналітичний матеріал колишнього міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби для Foreign Affairs про перемовини щодо припинення війни в Україні. Автор наголошує, що США і країни Європи можуть забезпечити лише підтримку, постачання зброї та політичні гарантії, але повноцінний захист можливий через інтеграцію України до ЄС і зміцнення її суверенітету.
Це лише частина огляду. Ті, хто підтримує нас на Patreon, також можуть почитати резюме матеріалів про плюси й мінуси посередництва Трампа у війні та про моделі ефективних гарантій безпеки для України.