Десятки світових медіа продовжують активно обговорювати завтрашній саміт Трампа й Путіна. Напередодні європейські лідери провели онлайн-зустріч із Володимиром Зеленським і американським президентом, щоб узгодити спільну позицію перед переговорами. Про неї Politico розповідає відразу у двох матеріалах. Лідери ЄС загалом позитивно оцінили розмову й кажуть, що навіть запеклий критик України Джей Ді Венс пом’якшив свою риторику. Видання припускає, що адміністрація Трампа зараз взаємодіє з Європою, щоб зрозуміти тактику Путіна й уникнути враження, ніби Кремль «переграв» Вашингтон на Алясці. Також Трамп заявив, що готовий надати Україні гарантії безпеки (які не включали б членства в НАТО), але не уточнив їхній зміст.
Як пише CNN, саме Кремль ініціював проведення саміту — ймовірно, щоб уникнути американських тарифів і вторинних санкцій, які мали набути чинності минулого тижня. Путін хоче зберегти прямий контакт із Трампом, щоб відтермінувати ці заходи й перезавантажити відносини з Вашингтоном, зазначає видання. Символічним є й те, що до російської делегації увійшов головний економічний переговорник Кирило Дмитрієв. Це свідчить, що на порядку денному буде більше розмов про потенційні угоди між США та Росією, ніж про перемирʼя в Україні. Трампу може бути складно переконати Путіна змінити позицію, тому що той вважає, що він поступово виграє війну і темпи наступу росіян невдовзі можуть зрости, розповідає The Guardian. Телефонний дзвінок Трампа Зеленському минулого тижня щодо ідеї Москви припинити вогонь в обмін на передачу Донеччини викликав неабияке занепокоєння, пише The New York Times. Щоб запобігти переговорам «про Україну без України», Зеленський провів десятки розмов із європейськими лідерами та заручився їхньою підтримкою. Видання назвало це «тижнем шаленої дипломатії з боку України».
Про те, що найбільша хвиля обміну полоненими в Європі з часів Другої світової війни почалася, коли український бригадний генерал Дмитро Усов знайшов у кишені загиблого російського офіцера телефон, пише The Wall Street Journal. Це було в перші тижні повномасштабного вторгнення. Усов, кадровий розвідник, погортав телефонну книгу покійного й натиснув виклик на контакті, де звання натякало, що це міг бути російський командир. Українець представився й сказав приголомшеному росіянину: «Ваш офіцер мертвий». Він надіслав фотографію трупа, а тоді запропонував угоду: тіла росіян замість наших.
У розмовах із противником Усов використовував свій позивний (Стаєр, тобто марафонець) та своє справжнє ім’я лише зрідка. Довіру доводилось вибудовувати дуже повільно. Він ніколи не повідомляв власний номер. Через два місяці після початку великої війни Росія розкрила імʼя та прізвище його співрозмовника — це був генерал-лейтенант московського управління військової розвідки Олександр Зорін. Народився він у радянській Україні. У Лівії Олександр Зорін координував взаємини з прокремлівським угрупованням на сході країни. «Те, як він обговорював речі, відповідало його генеральському званню, — сказав Усов. — Він був на голову вищий за інших, з якими я розмовляв до того моменту». Зрештою Усов узяв на себе роль переговірника з росіянами. Далі відбувалось те, що видання називає одним із найдивніших побічних сюжетів найбільшої європейської війни з 1940-х років. Обмін, що починався з кількох трупів, поволі переріс у регулярне повернення в Україну сотень захоплених в’язнів, «багато з яких були фактично напівпритомними скелетами».
Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступний також огляд матеріалів про те, як Арктика може стати ключовою темою переговорів про мир в Україні та чому «здача» ключового східного регіону буде складною для України.