Напруженість перед самітом Трампа й Путіна на Алясці зростає, про що пишуть десятки світових видань. Позиція американського президента щодо України залишається неясною: він критикує Кремль і водночас натякає на можливу втрату Україною територій, а суперечливі дії посланців Білого дому створюють дипломатичний хаос, розповідає The Economist. Європейські лідери обурені тим, що Зеленського не запросили на зустріч, тож організували сьогодні віртуальний саміт для «розминки». Таким чином вони планують узгодити межі, за які Трамп не повинен переступати. За даними Politico, в України у будь-яких переговорах із Росією є пʼять основних вимог: передусім стійке припинення вогню, далі відшкодування Росією завданих збитків — від $500 мільярдів до $1 трильйона; довгострокові гарантії безпеки з ефективною міжнародною підтримкою; збереження санкцій проти Росії; повернення військовополонених та викрадених дітей. Видання підкреслює, що для Києва ставки переговорів на Алясці — екзистенційно важливі. Associated Press наголошує на тому, що мирна угода, яка вимагатиме від Києва погодитися на обмін українською територією з Росією, буде не лише вкрай непопулярною, а насамперед незаконною. Для Зеленського це стане катастрофою для його президентства та викличе суспільне обурення після понад трьох років кровопролиття та жертв українців, пише AP. Більше того, він не має повноважень підписувати її, оскільки зміна кордонів України 1991 року суперечить конституції країни. Водночас президент Трамп знижує очікування щодо саміту на Алясці, назвавши його «пробною зустріччю», щоб зрозуміти, що замислив Путін, пише The Washington Post. Трамп заявив, що швидко оцінить можливість укладення угоди та планує вимагати від російського диктатора припинення війни, при цьому натякаючи на потенційний обмін територіями. Обізнане з ходом перемовин джерело сказало WP на умовах анонімності, що позиція США щодо переговорів залишається непередбачуваною і суперечливою: «Можливо, це стратегічна невизначеність Трампа — або, можливо, це помилка. Ніхто не розуміє, що відбувається».
«Колись спритна українська армія загрузла в радянських підходах до ухвалення рішень», — пише The Wall Street Journal, наголошуючи на нагальній потребі реформ у режимі управління бойовими діями. У перший рік повномасштабного вторгнення українські захисники часто імпровізували, перехитрюючи незграбну російську армію. Зараз ЗСУ повернулися до централізованого, вертикального командування радянського типу, що призводить до непотрібних втрат, а також шкодить моральному духу цивільного населення й процесу мобілізації. Офіцери та піхотинці скаржаться, що їх змушують повторно атакувати ворога, навіть коли шанси на успіх малі — і відмовляють обложеним підрозділам у тактичних відступах, через що ті втрачають людей.
Капітан Олександр Ширшин, командир батальйону 47 окремої механізованої бригади, розповів WSJ, що його батальйон неодноразово отримував нереалістичні накази від старших командирів розпочинати штурми попри обмежені ресурси підрозділу. Подібні історії надходять від багатьох військових: командири часто не дозволяють відступати, наражаючи людей на небезпеку оточення й знищення. Офіцери на передовій вважають такі відмови марнотратним ставленням до життя бійців із боку старших чинів, які не хочуть брати на себе провину за втрату позицій.
Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступний також огляд матеріалів про те, наскільки Європа зараз об’єднана в протистоянні російській агресії, чому мешканці сходу України називають свою буденність «війною роботів» та як війна в Україні змінила баланс сил в Азії.