Україні готують роль постійного гарнізону на східному фланзі Європи. Світові медіа про російсько-українську війну 11 серпня

Автор:
Юлія Гира
Дата:

«Бабель»

Про те, що саміт між Трампом і Путіним на Алясці в п’ятницю не обов’язково обернеться катастрофою, а остаточний мир, хоч і з територіальними поступками, цілком можливий, пише The Washington Post у своїй редакційній колонці. Попри невдалий досвід переговорів із Північною Кореєю щодо припинення ядерної програми під час свого першого президентського терміну, Трамп вірить, що зараз саме він може досягти прориву. Втім, діяти треба обережно, бо Путін — «звір, озброєний до зубів і кігтів», пише видання. Російський диктатор, ймовірно, вимагатиме, щоб Україна відмовилася від контрольованих нею частин Донеччини в обмін на припинення вогню. Натомість Трамп може запропонувати, як радять європейські союзники, спочатку встановити загальне припинення вогню, а вже потім вести перемовини про обмін територіями. За таких умов, на думку видання, обмін частинами Донеччини на окуповані Росією території Запорізької та Херсонської областей міг би бути прийнятним.

Членство України в НАТО наразі не розглядається, принаймні доти, доки при владі у США перебувають Трамп і віцепрезидент Джей Ді Венс, пише видання. Тож найкраща стратегія — змусити Росію визнати Україну як постійну гарнізонну державу на східному фланзі Європи, озброєну до зубів західною зброєю. Видання підкреслює, що такі переговори можуть стати інструментом, щоб покласти край нескінченним убивствам — але справжній мир з Росією можливий лише з позиції довгострокової сили.

У день початку повномасштабного вторгнення Росії батько п’ятнадцятирічного Діми попередив сина, що, можливо, більше ніколи його не побачить. Кілька днів потому він пішов на фронт і зник безвісти. Діма — один із 50 учасників, які відвідують літній табір у Карпатах, організований для українських дітей, чиї батьки зникли під час війни, розповідає BBC. Там діти вчаться справлятися з травмою невизначеності, діляться болем і починають зцілюватися через групову терапію, арт-заняття й фізичну активність. Востаннє Діма чув про свого батька за день до його зникнення в листопаді 2023-го. Він до останнього сподівався, що тато десь у полоні — і зараз не полишає надій. Утім, після того як мама хлопця почала розслідувати обставини зникнення чоловіка, травма лише посилилась. Спочатку військові повідомили їй, що він зник безвісти після авіаудару по позиції. «Потім хтось ще подзвонив мамі, начальник чогось — і сказав, що росіяни всіх розстріляли й хтось бачив тіло тата, що лежало там без ніг. Потім інший солдат, який був на позиції тата, сказав, що бачив його мертвим, з осколковими пораненнями в голову», — розповідає Діма.

Оксана Лебедєва, засновниця благодійної організації Gen.Ukrainian, яка керує табором, каже, що мільйони українських дітей травмовані війною і ця ситуація — справжня гуманітарна катастрофа. Багато дітей годинами переглядають російські соціальні мережі, відчайдушно шукаючи інформацію про членів своїх сімей. Ці канали часто містять насильницький контент, пов’язаний з війною. «Вони бояться плакати, думають, що якщо почнуть, то плакатимуть вічно. З такою травмою, мабуть, найважче працювати», — пояснює Вануі Мартиросян, провідна психологиня благодійної організації.

Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступний також огляд матеріалів про багаторічного соратника Путіна, який виступає проти війни в Україні, про те, як спецпосланець Трампа Стів Віткофф знову опинився в центрі уваги, та чому символізм проведення саміту Трампа й Путіна на Алясці називають жахливим.