Позиції Нью-Делі в російсько-українській війні присвятив колонку в The Telegraph відставний офіцер британської армії Тім Коллінз. Його бачення індійських можливостей передає її заголовок «Індія могла б закінчити війну в Україні завтра. Настав час для Моді обрати сторону». Моді — премʼєр-міністр Індії, який не раз підкреслював дружні взаємини його країни з Росією.
Ця дружність бере початок із 1971 року, пише Коллінз, з часів війни Бангладеш за незалежність. Фактично це було протистояння Пакистану й Індії. Перший хотів зберегти контроль над Бангладеш — і його в цьому підтримували США. Індію підтримував СРСР — і лише розгортання в регіоні радянського військово-морського флоту стримало американців від висадки. Принаймні такою є поширена думка. Відтоді Делі (а згодом Нью-Делі) й Москва особливо дружні, і протягом десятиліть індійці закуповували передовсім радянську, а після розпаду СРСР російську, зброю. Лише останнім часом парк тих же винищувачів ВПС Індії почав поповнюватись літаками західного виробництва.
Також останнім часом Індія відчуває все більший тиск у регіоні з боку Китаю. Нещодавня «100-годинна війна» між Індією і Пакистаном показала, що Ісламабад вже не просто союзник Пекіну, а, можливо, його проксі. Також в інтересах Китаю діє Шрі-Ланка: після кількох невдалих інвестиційних проєктів влада острова пішла на чимало поступок Пекіну, зокрема дозволила збудувати на території своєї країни чималу військову базу. Бангладеш теж дедалі частіше діє в китайських інтересах і за потурання Китаю. До того ж між двома геополітичними ворогами є й сухопутний кордон.
Усе це потребує мобілізації індійського військового потенціалу. І, з одного боку, пише Коллінз, дешева російська нафта стала для Нью-Делі дуже доречною. Зараз країна покриває за рахунок Росії 40% своєї потреби в нафті — активно спонсоруючи загарбницьку війну росіян проти України. З іншого боку, Нарендра Моді мав би придивитись до того, що Росія теж перетворюється на проксі Китаю. І якщо Індія хоче мати виграшні позиції в цьому протистоянні, то мала б розвивати свою армію технологічно. А в плані технологій лідерів зараз кілька: Китай, Захід й Україна. Нью-Делі не завадили б знання, якими Україна володіє щодо дронів, і це лише один з аргументів перевести відносини з Росією з режиму «дружби» до прагматичного партнерства. Зрештою, якщо спитати індійських військових, підсумовує Коллінз, вони переконані, що орієнтуватися на Захід — найкраще рішення. Не кажучи вже про те, що воно виправдане етично і ціннісно.
Тимчасом Bloomberg у редакційній колонці закликає Дональда Трампа 8 серпня — у день дедлайну американського ультиматуму Росії щодо припинення вогню в Україні — нарешті показати зуби й накласти на Москву жорсткі санкції. Інакше в перспективі стане гірше і для всього Заходу, і конкретно для США, оскільки російська воєнна машина не думає збавляти обертів і становить все більшу загрозу демократичному світу. А Al Jazeera опублікувала знущальний матеріал про перетворення Дмитра Медведєва з президента-реформатора на придворне базікало, слова якого мають нульову вагу (хоча Трамп про це може й не здогадуватись).
Це лише частина огляду. Резюме ще двох матеріалів доступне для тих, хто підтримує нас на Patreon.