Про те, що вперше російські війська близькі до захоплення території в Дніпропетровській області, йдеться в репортажі The Guardian. У травні бої охопили Маліївку, невелике село на адміністративному кордоні між Дніпропетровщиною і Донеччиною. Воно стало мішенню для росіян: спершу вони зруйнували будинок біля старої зупинки, а згодом почали обстрілювати все село. Близько 300 жителів залишили свої домівки ― всі, крім 72-річного пенсіонера Валентина Великого і його не менш упертого сусіда Миколи. Протягом якогось часу волонтери доставляли їм їжу й воду, але потім стало надто небезпечно. Минулого тижня Валентин пішов провідати свого друга, принісши, як завжди, чай та солодощі — але Микола зник. На подвір’ї лежали мертві кури. Підозрюючи, що українські війська відступають, він провів увесь наступний день у бліндажі, зробленому українськими солдатами, і лише ввечері вийшов назовні, щоб набрати води з Миколиної криниці. Поки Валентина не було вдома, на його будинок упала ракета й знищила все. Тож на світанку він відпустив своїх тварин і вирушив пішки через поля до Великомихайлівки. «Цей ідіот Путін хоче забрати все. Нашу найродючішу землю. Ось у чому вся суть», — сказав Великий, сідаючи в мікроавтобус, що належить «Пролісці» — українській благодійній організації, яка рятує мирних жителів.
Евакуаційний мікроавтобус в’їхав у Великомихайлівку. Село було моторошно порожнім. Нікого не було в школі з деревʼяними тотемними стовпами й муралом із зображенням голуба. Власники бару й супермаркету на головній вулиці зникли, обидва заклади зачинені назавжди. На узбіччях — гнилі яблука, довкола — тиша, розтрощені хати й незвично квітучі городи. Люди почали виїжджати звідси з лютого, у червні оголосили евакуацію сімей з дітьми, пише видання.
Соціальні працівники запитали Валентина Великого, чи має він український паспорт. Той похитав головою і сказав, що має лише те, що на ньому, ― брудні штани і кофту з довгими рукавами. До війни його село було «чудовим». «Я працював на комбайні. У нас було дві дороги, магазин і шкільний автобус. Усі були моїми друзями», — сказав він. Цієї весни він посадив картоплю й цибулю на своїй грядці. — Все досі там. Шкода».
Українські військові, які захищають Дніпропетровську область, описують лінію фронту як «стабільну», але визнають, що ситуація «динамічна». Проблеми ті самі: не вистачає безпілотників, боєприпасів і піхоти. Бойовий офіцер 31 бригади Алекс Буділов розповідає, що росіяни використовують підступну тактику: кидають сотні своїх солдатів у м’ясорубку, щоб прорвати українську оборону. Спочатку Росія відправляє сильно захищений танк-«сарай», вкритий громіздкими металевими клітками для відбиття українських безпілотників. Його супроводжують танки, бронетранспортери й вантажівки зі штурмовими військами. Далі йде друга група, що складається з чоловіків на мотоциклах та баггі, завдання яких — викрити українські оборонні позиції. А за ними — штурмова піхота, яка буквально розміновує мінні поля своїми тілами.
Це лише частина огляду. Резюме ще шести матеріалів доступне для тих, хто підтримує нас на Patreon.