Поки Україна щодня тестує на полі бою дрони, ШІ та нові тактики ведення бою, у Вашингтоні зростає тривога: чи готові США до потенційної війни? Видання The New Yorker пише, що американська армія надто довго спиралася на застарілу модель — мільярдні інвестиції у гігантські кораблі, атомні підводні човни та винищувачі-невидимки, будівництво яких займає роки. З кінця Холодної війни ці боєприпаси дали США майже повне панування на суші, морі та в повітрі, але тепер технологічні зрушення, які допомогли Україні стримати Росію, загрожують підірвати світову військову перевагу Америки. Видання наводить дані київського військового експерта Михайла Самуся: з початку 2024 року Росія втратила близько 80% людей та техніки саме через удари безпілотників. Дешевих і масових — чим армія США похвалитись наразі не може. «Ми рухаємось надто повільно», — визнає колишній чиновник Пентагону та оборонний аналітик Rand Corporation Девід Охманек. За його словами, американський спосіб ведення війни вже нежиттєздатний.
Проблема не лише в концепції, а й у виробничих потужностях. Після Холодної війни оборонна промисловість США істотно скоротилася: без постійного попиту з боку Пентагону деякі заводи закрились, інші виробляли достатньо хіба що для того, аби підтримувати свою життєдіяльність. Американські верфі зараз здатні спускати на воду лише один новий підводний човен на рік, а підприємства з випуску танків і бомбардувальників втратили кваліфіковану робочу силу. Коли почалася повномасштабна війна в Україні, США змогли поставити Києву близько третини власних запасів протитанкових ракетних комплексів Javelin (це близько 7 тисяч одиниць) і чверть запасів зенітних ракет Stinger. Тепер на відновлення як першого, так і другого підуть роки. Виробництво останніх взагалі припинили, й зараз підприємству довелось покликати назад інженерів, що вже вийшли на пенсію. Частині з них, пише видання, було вже за сімдесят.
Політика Трампа щодо України, попри зміну тональності, залишається старою, пише CNN. Американський президент, як і раніше, хоче перекласти фінансовий тягар підтримки України на союзників, погрожує Росії наслідками у вигляді санкцій, але з відстрочкою — і досі вірить, що Москва може хотіти миру, треба тільки добре її в цьому переконати. Автор статті каже, що Київ може тимчасово зітхнути з полегшенням, але невдовзі може відчути знайоме розчарування, адже вторинні санкції проти покупців російських нафти й газу США вирішили не запроваджувати. У Сенаті вже є законопроєкт, що пропонує 500-відсоткові мита на торгівлю з торговими партнерами Кремля — і це могло б завдати нищівного удару по скарбниці РФ. Але такі санкції також боляче вдарили б по Китаю та Індії і водночас могли б викликати стрибок цін на нафту, що зачепив би й Америку. У результаті Путін отримує 50 днів свободи, які може використати як шанс змінити ситуацію на полі бою — або дочекатися, що Трамп знову змінить свою позицію. Так, Китай та Індія можуть використати цей час, аби дистанціюватися від російської енергетики чи натиснути на Москву, щоб та зупинила війну. Але надії на це — примарні, визнає медіа.
На зміну тональності Трампа щодо України міг вплинути не лише політичний розрахунок, а й особиста розмова вдома. Як пише The Daily Beast, перша леді Меланія Трамп, імовірно, не раз нагадувала чоловікові про реальні наслідки дій Кремля для мирного населення України — зокрема, після його «приємних» телефонних розмов із Путіним. А The Times навіть називає Меланію «несподіваним союзником президента Зеленського в Білому домі». Дитинство першої леді США в тогочасній Югославії та її співчуття до України, припускає видання, могли вплинути на рішення президента передати Україні додаткові засоби ППО.
Це лише частина огляду. Резюме ще п’яти матеріалів доступне для тих, хто підтримує нас на Patreon.