Парламентський комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва 4 липня рекомендував Верховній Раді України ратифікувати угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на слова голови коміту Олександра Мережка.
Законопроєкт № 0328 про ратифікацію Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу, ініційований президентом Володимиром Зеленським, зареєстрували у Верховній Раді 1 липня. Спікер українського парламенту Руслан Стефанчук наголосив, що проєкт розглянуть на найближчому пленарному засіданні.
Що відомо про створення Спецтрибуналу
Україна наполягає на створенні Спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії проти України, оскільки Міжнародний кримінальний суд та інші схожі інституції на цьому етапі не можуть розглядати справи за такими злочинами. Необхідність створити Спецтрибунал для Росії вже підтримали низка європейських і міжнародних інституцій, зокрема Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, Парламентські асамблеї НАТО та ОБСЄ, а також окремі країни (наприклад, Франція, Німеччина і Латвія).
Очільники МЗС європейських країн і керівництво ЄС 9 травня висловили політичну підтримку запуску Спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.
Президент Володимир Зеленський 1 липня підписав документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Президент доручив також якнайшвидше опрацювати та внести на розгляд Верховної Ради необхідні законодавчі зміни. Він звернувся до народних депутатів, аби вони невідкладно розглянули це питання.
Також вже готовий Статут Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. У документі не йдеться про персональні імунітети — навіть чинні керівники держави-агресора не зможуть уникнути відповідальності. Одним з важливих досягнень України є впровадження механізму розгляду справ за відсутності обвинуваченого. Такий підхід відкриває шлях до того, щоб притягнути до відповідальності політичне і військове керівництво РФ, а в перспективі — Білорусі та КНДР. Детальніше про основні положення Статуту — у новині.