Після початку повномасштабної війни Росії проти України країни східного флангу НАТО — зокрема Литва, Польща та Естонія — активно готують свої лікарні до можливих кризових ситуацій у разі агресії з боку Росії.
Про це пише Politico.
Усі країни східного флангу НАТО переглядають протоколи реагування на кризові ситуації для медичних закладів, організовують навчання, інвестують у шоломи та бронежилети для медиків, а також переносять операційні під землю.
В Естонії лікарні, швидкі та медики отримують інструкції, як діяти в умовах кризи — коли буде багато поранених і доведеться лікувати травми, які рідко трапляються у мирний час: поранення від вибухів, вогнепальні рани, опіки, ампутації, травми голови та хребта.
Цього року Литва проведе сім навчань разом з армією і понад десять тренувань із цивільної безпеки для медиків, розповів речник МОЗ Юліянас Галішанскіс. У країні також створюють команду екстреної меддопомоги. Минулого місяця молоді лікарі організували форум про готовність медицини до війни. Деякі медики їдуть в Україну, щоб на місці побачити, як лікарні працюють під час обстрілів, масових поранень і перебоїв з електрикою.
«Питання не в тому, чи [Росія] нападе. Питання в тому, коли», — сказав заступник генерального директора Естонської ради охорони здоров’я Рагнар Вайкнеметс.
Вторгнення Росії в Україну показало, що сучасні війни більше не щадять медичні служби — як і цивільне населення, зазначає Politico. Країни Східної Європи беруть це до уваги. Розташована лише за 50 кілометрів від кордону ЄС з Білоруссю, лікарня Вільнюського університету Santaros Clinics розробляє підземну інфраструктуру, укриття, місця для посадки вертольотів та автономні системи, які дозволять їй функціонувати навіть у разі відключення електроенергії чи води.
В Естонії, окрім бронежилетів для бригад швидкої допомоги, планують видати супутникові телефони для підтримки звʼязку у разі збою традиційних мереж. За потреби навіть планують створити незалежну інтернет-мережу. А після того, як Росія масовано била по енергетиці України, лікарні в європейських країнах оснащують генераторами.
«Ми точно знаємо, що Росія атакує цивільну інфраструктуру та енергетичні споруди, а це означає, що не може бути таких ситуацій, коли лікарня не працює через проблеми з електростанцією», — сказав Вайкнеметс.
Багато лікарень у Східній Європі особливо вразливі, бо побудовані за радянськими зразками. Тож фахівці шукають можливості переобладнати підвали під операційні у разі потреби.
Крім того, Естонія закуповує мобільні медичні підрозділи — тимчасові лікувальні центри, які можна розгортати в надзвичайних ситуаціях. Хоча в європейських країнах у середньому є 11,5 ліжка інтенсивної терапії на 100 тисяч населення, «потреби воєнного часу можуть вимагати у 3—5 разів більшої потужності», вважає спеціальний радник Норвезького директорату охорони здоров’я Бйорн Гульдвог.
Які проблеми можуть виникнути
Проте навіть найкраще підготовлені лікарні не можуть функціонувати без ліків, спеціальних матеріалів та обладнання. Наприклад, Естонія виділила €25 мільйонів на розхідники для масових постраждалих, включаючи ортопедичне спорядження, джгути та травматологічні набори. А в Латвії заклади охорони здоров’я ще з часів пандемії Covid-19 зобов’язані підтримувати тримісячний запас ліків.
Нестача робочої сили — проблема для країн Балтії, де вже відчувається нестача медичного персоналу. Наприклад, Естонія з населенням 1,3 мільйона має майже вдвічі менше медичних працівників на душу населення, ніж Німеччина.
Але є ще одна проблема: у разі війни не всі медики готові залишитися в країні й працювати. Хоча частина фахівців — особливо без сімей — каже, що залишилася б, опитування в Литві показало: понад чверть медпрацівників виїхали б, третина не впевнена, а менше 40% залишилися б. Естонія очікує схожих настроїв.
Сучасні атаки можуть влучати по цілях за сотні кілометрів, тож під загрозою опиняються лікарні й цивільна інфраструктура далеко від фронту. Через це країнам, які не межують із зоною бойових дій, теж потрібно готуватися до прийому поранених і біженців.
Медичний радник Європейської служби зовнішніх дій, дипломатичного корпусу ЄС, Йос Йостен попередив, що в таких умовах на випробування поставлять солідарність ЄС. «Якщо Литву захоплять — хто подбає про литовців, адже Литви більше не буде? Але ЄС залишиться», — сказав він.
Він також закликав європейські інституції створити фонди, щоб допомагати цивільним і військовим постраждалим, а також тим, хто буде змушений тікати.