Британське видання The Economist опублікувало матеріал про те, як Україна своїм прикладом повністю змінила бачення того, що важливе для створення потужного дронового флоту. Досі на Заході, зокрема у США, вважали, що для ефективного розвитку сфери безпілотників вкрай важливо мати масштабне виробництво акумуляторів. Відповідно, потенціал повʼязували з тим, скільки країна виготовляє електроавтомобілів: мовляв, здатність виробляти багато автоакумуляторів визначає, скільки та як швидко вдасться виробити дронів ― і наскільки витривалими вони будуть.
Це було однією з причин того, чому ще з нульових років виробництво електроавтівок у США субсидував уряд. Не лише з екологічних мотивів, пише The Economist, а й з огляду на потреби державної безпеки. Утім, наразі 85% електрокарів у світі виробляє Китай. Вважалось, що в разі конфлікту його армія дронів буде найсильнішою. Однак приклад України показав, що це зовсім необовʼязково буде так.
По-перше, виявилось, що для виробництва дронів можна купувати компоненти, зокрема батареї, у того ж Китаю. А якщо не вдасться, то є конкуренти на кшталт південнокорейських виробників. Зрештою, можна виготовляти батареї самотужки — це те, що в Україні вже роблять, і виходить несуттєво дорожче за китайські. Загалом Україна без проблем виробляє тисячі безпілотників щодоби. А потужностей нашої країни, її європейських союзників і США з виробництва акумуляторних батарей та сировини для них вистачить, щоб покрити поточні потреби Сил оборони України в безпілотниках на понад три тисячі років, — тобто вони величезні. Отже, головне в тому, хто візьме гору в цьому протистоянні — не розмір індустріальної бази, а швидкість і винахідливість, підсумовує The Economist.
Це лише частина огляду. Продовження доступне для тих, хто підтримує нас на Patreon.