У Мексиці 1 червня відбулася історична подія — вперше національним голосуванням обрали суддів федеральних і місцевих судів. Майже 7 800 кандидатів змагалися за посади, включно з місцями у Верховному суді. Такий масштабний експеримент — безпрецедентний: Мексика стала єдиною країною, де всіх суддів обирають громадяни.
Про це пишуть The Wall Street Journal, The Washington Post.
Влада стверджує, що це — крок до справедливості. Нова президентка Клаудія Шейнбаум та її партія Morena («Рух за національне відродження») просувають ідею «народного правосуддя». Вони запевняють, що в такий спосіб подолають корупцію в судах. Але опоненти вбачають у реформі спробу підірвати незалежність судової гілки та зосередити контроль у руках правлячої партії.
Вибори стали можливі після того, як Morena отримала конституційну більшість у Конгресі. Тепер партія має змогу замінити половину федеральних суддів, включно з дев’ятьма членами Верховного суду. Ще половину планують переобрати у 2027 році. Дві третини нинішніх кандидатів висунули саме виконавча влада і парламент, контрольовані Morena.
Критики — включно з правозахисниками, юристами, бізнес-асоціаціями та іноземними партнерами — попереджають: реформа може зруйнувати принцип стримувань і противаг. Human Rights Watch зазначала, що найбільші проблеми з безкарністю в країні пов’язані не із суддями, а з поліцією та прокуратурою. А от ризики політичного і кримінального впливу на виборних суддів — дуже реальні.
Бізнес-спільнота занепокоєна: інвестори бояться втратити гарантії справедливого судочинства. Американська торговельна палата в Мексиці вважає, що зміни порушують умови угоди про вільну торгівлю стосовно незалежності судової влади. Відтак іноземні компанії дедалі частіше додають до контрактів положення про міжнародний арбітраж. Мексиканський песо вже встиг впасти на понад 2,5% на тлі політичної турбулентності.
Попри офіційну заборону політичної агітації, по країні роздавали шпаргалки з переліками «правильних» кандидатів — за кольорами бюлетенів. Їх друкували політичні організації, пов’язані з урядами штатів і правлячою партією. Голосування супроводжувалося плутаниною: багатосторінкові бюлетені, сотні маловідомих прізвищ і загальна апатія виборців.
Явка на виборах очікувано стала низькою. Проголосувало лише 13% зі 100 мільйонів мексиканських виборців. Тоді як на торішніх загальних виборах явка становила понад 60%.
Проте президентка Шейнбаум уже назвала голосування «повним успіхом».
Автор: Олександр Булін