Ізраїль оголосив, що планує створити 22 нових поселення на окупованій території Західного берега Йордану. Також узаконять поселення, що збудували без дозволу уряду раніше. Таке рішення ухвалили минулого тижня на закритому голосуванні в Раді безпеки уряду.
Про це написав міністр фінансів Ізраїлю Бецалель Смотрич у соцмережі Х. Також про це пише The Guardian.
Видання зазначає, що таке рішення запропонували ультраправий міністр оборони Ізраель Кац і міністр фінансів Бецалель Смотрич, який мешкає в поселенні Кедумім на Західному березі річки Йордан — за міжнародним правом воно незаконне.
Кац сказав, що це рішення допоможе Ізраїлю посилити контроль над Західним берегом. За його словами, це підтверджує «наше історичне право на Землю Ізраїлю та є нищівною відповіддю на палестинський тероризм». Міністр оборони Ізраїлю додав, що такий крок не дасть можливості створити Палестинську державу, яка, на його думку, «загрожує Ізраїлю».
Уряд планує використати ці 22 поселення, щоб зміцнити ізраїльську присутність навколо траси 443, яка проходить між Єрусалимом і Тель-Авівом через Модіїн. Глава Ради Єша Ізраель Ганц назвав це рішення найважливішим з 1967 року.
Ізраїль окупував Західний берег, захопивши його в Йорданії під час шестиденної війни 1967 року. Відтоді уряди намагалися назавжди закріпити контроль Ізраїлю над цією територією, частково оголошуючи окремі території «державними землями», що запобігає приватній власності палестинців.
«Цей екстремістський ізраїльський уряд намагається всіма засобами запобігти створенню незалежної Палестинської держави», — сказав речник президента Палестини Набіль Абу Рудейне в коментарі Reuters і закликав Адміністрацію президента США Дональда Трампа втрутитися.
Водночас, як пише The Guardian, ультраправий уряд Біньяміна Нетаньягу, схвалюючи рішення про нові єврейські поселення, продовжує втілювати свій давній план — приєднати до Ізраїлю окуповані палестинські землі. Це мета, яку підтримувала адміністрація Трампа.
Майк Хакабі, висунутий Трампом на посаду нового посла в Ізраїлі, минулого року в інтервʼю заявив про свою підтримку ізраїльських претензій на Західний берег. Він сказав: «Коли люди використовують термін «окупований», я кажу, так, Ізраїль окупує землю, але це окупація землі, яку Бог дав їм 3 500 років тому. Це їхня земля».
Праві ізраїльські поселенці назвали нову адміністрацію Дональда Трампа «командою мрії», адже вона скасувала санкції проти радикальних поселенських угруповань, що вдавалися до насильства проти палестинців. Ці санкції раніше запровадив американський уряд через напади й акти агресії з боку деяких ізраїльських поселенців на окупованому Західному березі. Поселенці вважають, що з новим складом Білого дому зʼявляється «особлива можливість» назавжди зупинити будь-які міжнародні спроби створити Палестинську державу.
Що передувало
Ізраїльська організація Peace Now, яка виступає проти будівництва поселень, повідомила, що в липні минулого року Ізраїль схвалив найбільше захоплення земель на окупованому Західному березі за понад 30 років. Тоді уряд дозволив конфіскацію 12,7 квадратного кілометра землі в долині річки Йордан — це стало найбільшим таким рішенням з часів підписання мирних угод в Осло у 1993 році.
У виступі на конференції своєї партії «Релігійний сіонізм» міністр Смотрич сказав, що обсяги захоплення землі у 2024 році приблизно вдесятеро перевищили середній рівень попередніх років. Він назвав це «мегастратегічним кроком», у який Ізраїль багато вкладає і який, за його словами, «радикально змінить карту світу».
Ще у травні 2023 року Смотрич заявив, що його головна мета — не допустити створення Палестинської держави. Тоді він доручив міністерствам підготуватися до переселення ще пів мільйона ізраїльських поселенців на Західний берег.
У наказі, який Армія оборони Ізраїлю оприлюднила на своєму сайті у травні 2024 року, контроль над багатьма внутрішніми правилами Цивільної адміністрації — органу, що керує Західним берегом — тепер перейшов від військових до чиновників у Міністерстві оборони, підпорядкованих Смотричу.
А вже в березні 2025 року організація Peace Now заявила, що з початку року до 19 березня запропонували будівництво 10 503 нових житлових одиниць — це більше, ніж затвердили за весь 2023 рік.
Статус Палестини
У 1947 році резолюція Генасамблеї ООН проголосувала за створення двох незалежних держав — Ізраїлю і Палестини — на місці історичного регіону Палестина. Утім, цей план не знайшов реального втілення.
У 1988 році Палестина, яка частково опинилася під контролем Ізраїлю, оголосила про незалежність. Нині її визнали понад 140 зі 193 країн-членів ООН, зокрема й Україна. З європейських держав незалежність Палестини визнають також Болгарія, Угорщина, Кіпр, Мальта, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія і Швеція. Жодна з країн «Великої сімки» (G7) незалежності Палестини не визнала.
Палестина має статус спостерігача в ООН, надання їй повноцінного членства можливе лише за рішенням Радбезу ООН, однак його блокують США.
10 травня 2024 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, що розширює права Палестини в організації та закликає Радбез схвально переглянути прохання країни стати 194-м членом ООН.
У 2024 році Палестину визнали незалежною державою Норвегія, Іспанія, Ірландія, Словенія та Вірменія. Тим часом парламент Швейцарії відхилив пропозицію визнати Палестину як незалежну державу.
Що відбувається у секторі Гази
Активні бойові дії між Ізраїлем і ХАМАС тривали з 7 жовтня 2023 року, відколи бойовики ісламістського угруповання провели масований ракетний обстріл південних і центральних районів Ізраїлю, вторглися на територію країни, убили сотні мирних жителів і захопили заручників.
У середині січня 2025 року Ізраїль і ХАМАС досягли домовленостей про припинення вогню в Газі та звільнення заручників. На першому етапі угоди ХАМАС зобовʼязався відпустити 33 ізраїльських заручників, а Ізраїль — звільнити понад 1 900 палестинських увʼязнених і почати виводити війська із сектора Гази. 2 березня Ізраїль погодився тимчасово продовжити перемирʼя в секторі Гази — це перехідний період після завершення першого етапу, бо поки що сторони не змогли домовитися, як діятимуть далі.
У ніч на 18 березня Ізраїль відновив бойові дії в секторі Гази після двох місяців припинення вогню. Від ударів загинули фактичний премʼєр контрольованого ХАМАС сектора Гази Ісаам Дааліс і ще чотири високопосадовці угруповання.
Відповідальність за відновлення бойових дій Ізраїль поклав на ХАМАС — нібито бойовики відкинули всі пропозиції про продовження перемирʼя. Тож надалі будь-які переговори з ХАМАС, якщо і будуть вестися, то тільки «під вогнем» — тобто Ізраїль відмовляється від припинення вогню як умови для початку нових переговорів.
На початку травня Нетаньягу заявив про план захопити весь сектор Гази. У країні скликали десятки тисяч резервістів, щоб розширити військову операцію. Уже 18 травня Армія оборони Ізраїлю почала «масштабні» наземні операції в секторі Гази.
The Guardian зазначає, що останніми тижнями в міжнародній спільноті зросла критика Ізраїлю щодо війни в Газі.