Новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц «активно» підтримує запропоновану ЄС заборону на газопровід «Північний потік», що зʼєднує Росію з Німеччиною, намагаючись зупинити будь-які зусилля США та Росії відновити газове сполучення.
Про це пише Financial Times з посиланням на власні джерела.
Джерела кажуть, що повідомлення Financial Times у березні про повʼязаних з Кремлем російських та американських бізнесменів, які хочуть відновити роботу приватних трубопроводів, спонукали Мерца розпочати переговори з чиновниками в Берліні та Брюсселі про те, як цьому запобігти.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн минулого тижня згадала «Північний потік» як частину «нового пакета санкцій», над яким працює її команда.
Джерела FT зазначають, що під нові обмеження ЄС також потрапить швейцарська компанія Nord Stream 2 AG, яка володіє трубопроводами. Обмеження стосуватимуться і будь-яких інших, зокрема російських, компаній, якщо вони потрібні для перезапуску та експлуатації трубопроводів. Санкції введуть, якщо їх підтримає кожна країна блоку.
Уже на початку цього тижня уряд Мерца заявив, що підтримує заборону в межах майбутнього пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії. Джерела FT кажуть, що канцлер прагнув придушити будь-які внутрішні дебати щодо переваг потенційної реактивації.
Джерела FT кажуть, що якщо «Північний потік» додадуть до списку санкцій ЄС, то це «потенційно знімає для нього політичну проблему». Інший чиновник зазначив, що для німецького канцлера це також спосіб «європеїзувати» долю трубопроводу, щоб у майбутньому імовірний тиск США та РФ не були проблемою лише Німеччини. Адже Берлін повинен буде надати сертифікат для будь-якої активації газового сполучення.
Ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини», підтримка якої зростає в Німеччині, закликала до відновлення роботи трубопроводів. Там кажуть, що найбільша економіка єврозони бореться з високими цінами на енергоносії та стагнацією.
Такі думки в Німеччині підтримують і деякі бізнес-лідери й політики з правоцентристського Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Мерца та його лівоцентристських партнерів по коаліції, соціал-демократів.
У березні прем’єр-міністр східнонімецької землі Саксонія, який є членом ХДС, Міхаель Кречмер заявив, що збереження каральних заходів проти Москви «абсолютно застаріло і зовсім не відповідає тому, що американці роблять зараз».
Премʼєр-міністр східнонімецької землі Бранденбург від партії СДПН Дітмар Войдке, закликав до нормалізації торговельних відносин Німеччини з Росією після укладення мирної угоди.
Водночас партія «Зелені» звинувачує великі німецькі партії в залишках «московських зв’язків».
Читайте також:
Що передувало
Про те, що США нібито можуть послабити деякі санкції проти Росії для досягнення мирної угоди, писали різні західні медіа. Зокрема, Reuters із посиланням на джерела зазначав, що Білий дім шукає варіанти можливого послаблення санкцій проти Росії. Водночас Bloomberg із посиланням на джерела писав, що США не зніматимуть санкції проти Росії за відсутності помітних змін у поведінці Москви. Але можливо, що деякі з них помʼякшать, якщо росіяни почнуть вживати заходів, яких прагнуть США.
Про імовірне знаття санкцій писало і Politico. Джерела медіа стверджували, що саме спецпредставник Трампа Стів Віткофф є головним прихильником скасування санкцій. Зокрема, у межах цих зусиль він начебто доручив своїй команді скласти список усіх енергетичних санкцій, які Штати наклали на Росію. Водночас медіа зазначало, що ця ідея поки що не знайшла великої популярності в Білому домі, а держсекретар Марко Рубіо намагався її зірвати.
Пізніше сам Рубіо заперечив інформацію в медіа, що Штати працюють над зняттям санкцій з «Північного потоку — 2» та інших енергоактивів РФ.
Читайте також:
- НАТО назвало пошкодження на «Північних потоках» наслідком «свідомих диверсійних дій»
- NYT: Вибухи на «Північних потоках» могли влаштувати «опоненти путіна». До групи нібито входили росіяни та українці
- WP: Витоки секретних документів США свідчать, що Україна нібито планувала диверсію на «Північних потоках»
- «Північний потік — 2» проклали двома нитками по дну Балтійського моря. Ними російський газ мав надходити в Німеччину через морські території РФ, ФРН, Фінляндії, Швеції та Данії. За планом протяжність трубопроводу становить понад 1,2 тисячі км, а потужність — 55 мільярдів кубометрів на рік.