Розслідування Financial Times показало, що з 2022 року Україна втратила $770 мільйонів як аванси за поставку зброї, яку іноземні постачальники так і не відправили. Загалом Україна витратила на зброю $6–8 мільярдів із власного бюджету.
Розслідування Financial Times базується на витоку українських державних документів, судових документах та десятках інтервʼю з посадовцями із закупівель, торговцями та виробниками зброї, а також детективами.
Після початку вторгнення у 2022 році Україна скасувала стандартні правила закупівель. Держслужбовцям доручили терміново шукати зброю, часто через посередників. Через високий попит і низьку пропозицію ціни зросли, а постачання відбувалися із затримками або взагалі не виконувались.
Так у квітні 2022 року «Укрспецекспорт» придбав міномети в Судані у продавців, пов’язаних із ФСБ та «ПВК Вагнера». Україна придбала в цього продавця 120-міліметрові міномети.
Окрім того, у кількох випадках Київ виплатив великі суми авансом маловідомим компаніям за матеріали, що донині так і не надійшли. У 2020 році Таннер Кук з Аризони відкрив магазин боєприпасів OTL Imports. У 2022 році він підписав контракт на €49 мільйонів на постачання боєприпасів для України й отримав аванс €17,1 мільйона. Після укладення угоди з Україною Кук, схоже, розширив свій бізнес далеко за межі Аризони. Водночас Київ каже, що так і не отримав боєприпасів, Україна виграла арбітраж у Відні, але гроші не повернули.
Компанія Cookʼs OTL Imports вперше співпрацювала з українською державною компанією Progres, яка займається імпортом і експортом зброї для України. Знайомство організував американо-український бізнесмен Микола Каранко, який раніше був причетний до великої зброярської угоди між Progres і Іраком у 2009 році. Ця угода закінчилась судовим рішенням, де українських посередників зобов’язали виплатити понад $60 мільйонів американському бізнесмену через виключення його з угоди. Каранко звинувачували в спробах дати хабарі іракським чиновникам.
Cook заявив, що міг купити боєприпаси у сербського виробника і отримав аванс $17,1 мільйона. Однак, за даними українських чиновників, OTL так і не доставила снаряди і не повернула гроші. За звітом Державного бюро розслідувань України, OTL не мала необхідних сертифікатів для експорту і транспортування боєприпасів.
Після укладення угоди Cook розширив бізнес за межі Аризони, відвідував міжнародні ярмарки зброї. Компанія Progres заявила, що виграла справу проти OTL у міжнародному арбітражі і намагається стягнути €21,3 мільйона, включно з авансом, судовими витратами і штрафами.
OTL перебуває під розслідуванням в Україні. Національне антикорупційне бюро підтвердило розслідування, але звинувачень поки немає. Адвокати компанії заперечують правопорушення.
Ця угода з OTL — одна зі щонайменше 30 угод України з іноземними постачальниками зброї, за якими держава витратила гроші на боєприпаси, які не були доставлені або були непридатні для використання.
Випадок з компанією Regulus Global
Американська компанія Regulus Global підписала контракт на суму до $1,7 мільярда з державною зовнішньоторговельною компанією «Спецтехноекспорт» на постачання десятків тисяч 155-міліметрових артилерійських снарядів, частина з яких вироблялася в країні, що має тісні зв’язки з Росією.
Українська сторона заплатила аванс $162,6 млн і € 14 млн, але звинуватила Regulus у невиконанні контракту та неповерненні коштів. Київ каже, що з вересня 2024 року Regulus припинила спілкування зі «Спецтехноекспортом».
Українські чиновники вважають, що компанія використала передоплату на купівлю виробничих потужностей. «Спецтехноекспорт» почав арбітражний процес для стягнення боргу.
Водночас Regulus стверджує, що українська компанія не сплатила узгоджений аванс на суму близько $500 мільйонів і виплатила лише близько $100 мільйонів. Regulus заявляє, що постачає боєприпаси і інвестує у виробництво та логістику. За словами Regulus, вона має борг перед Україною приблизно $350 мільйонів, що заперечують у «Спецтехноекспорті». Українська сторона звернулася до Пентагону та посольства США. Арбітражний позов «Спецтехноекспорту» в Лондоні вимагає стягнути $346 мільйонів.
Один із контрактів, який колишня посадовиця Безрукова вирішила заблокувати, стосувався угоди між американською компанією Regulus і державною компанією «Спецтехноекспорт». У вересні минулого року Regulus хотіла передати контракт від державного посередника до свого агента, але Безрукова зупинила це. За її словами, Regulus попросила ще один аванс, хоча частину грошей вже заплатили раніше.
«Аванс вже був частково переказаний «Спецтехноекспортом», і вдруге платити за той самий товар — це просто неправильно», — сказала вона.
У Regulus це заперечують. Кажуть, що не просили подвійну оплату, а просто хотіли не допустити затримки з доставкою боєприпасів в Україну.
Це була не перша співпраця України із цією компанією. Засновник компанії Сомеріндайк розповів Financial Times, що після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році йому почали дзвонити українські чиновники — просили допомогти зі зброєю, щоб захищати країну. Вони питали, яку саме зброю можна дістати і як швидко її можна доставити. За словами Сомеріндайка, він одразу погодився допомогти, бо це для нього було особистим: його дружина — українка, її рідні живуть в Україні.
Уже влітку 2022 року компанія Regulus доставила до України кілька вантажних літаків Ан-124 з бронетехнікою БМ-21, яка стріляє реактивними снарядами «Град», і снарядами до гаубиць радянської моделі Д-20. За даними самої компанії, у 2023 році вона змогла відправити до України 70 тисяч 155-міліметрових артилерійських снарядів.
Тому коли у світі був дефіцит боєприпасів, Україна пристала на пропозицію постачання 155-міліметрових артилерійських снарядів, за які і внесла аванс, але зрештою не отримала.
Окрім проблем з авансами та недоставкою зброї, посадовці кажуть, що були випадки, коли зброю продавали за сильно завищеними цінами через великий світовий попит. Ціни в зброярській галузі дуже виросли, але сама зброя часто приходила в такому стані, що її не можна було використовувати. Водночас деякі іноземні збройові компанії заявляють, що вони стали жертвами внутрішніх розбіжностей та корупції з боку українських чиновників і державних торговців зброєю, що може бути причиною деяких зниклих мільйонів.
Українські правоохоронці розслідують десятки контрактів з іноземними посередниками і відкрили кримінальні справи проти колишніх посадовців, але звинувачення поки що не висували.
FT пише, що детективи стверджують, що деякі високопосадовці змовлялися з іноземними посередниками для розкрадання грошей. Розслідування ускладнює повільна міжнародна співпраця. Частина іноземних брокерів припинила роботу з Україною через бюрократію. Активісти вважають, що відмова від посередників знизить ціни та покращить умови закупівель. Водночас деякі українські керівники вважають, що посередники важливі для безперервних поставок через їхні фінансові та логістичні ризики.
Загалом Міністерство оборони України заявляє, що через суд стягує $309 мільйонів авансових платежів іноземним постачальникам за контракти, які більше не вважають недійсними. Воно сподівається повернути решту грошей, приблизно $460 мільйонів доларів, шляхом досудових переговорів з постачальниками.