Росія розширює виробничі потужності Бійського олеумного заводу (БОЗ) в Сибіру, щоб виготовляти більше вибухових речовин, які використовують в артилерійських снарядах та інших боєприпасах.
Про це пише Reuters, який проаналізував публічно доступні державні документи РФ та супутникові знімки. Про такі плани РФ йдеться в десятках документів, опублікованих на сайті держзакупівель між лютим 2023 та вереснем 2024 року, а також на сайті міськради Бійська перед громадськими слуханнями з оцінки впливу на довкілля, запланованими на жовтень 2024-го.
Бійський олеумний завод (БОЗ) входить до складу заводу Свердлова, який спеціалізується на виробництві вибухових речовин військового призначення. Завод Свердлова — єдиний великий виробник гексогену і гексаніту в Росії, про це повідомляє українська розвідка та Рада ЄС, яка у 2023 році запровадила проти нього санкції за постачання вибухівки для війни.
У документах йдеться про нову виробничу лінію, саме тут планують виготовляти гексоген (RDX) — потужну вибухівку, яку наразі там не виготовляють. Водночас деякі експерти кажуть, що це може бути й гексаніт (HMX), який має схожу хімічну структуру. Обидві речовини належать до класу бризантних вибухових речовин, що швидко детонують і призначені для максимального руйнування.
І в держзакупівлях, і в міських документах не вказано прямо, що саме будуть виробляти — замість цього використано код «ГОСТ РВ 1376-001-2006». В офіційних інструкціях Мінпромторгу Росії цей код означає гексоген (RDX). Ці інструкції є у відкритому доступі на сайті consultant.ru, яким користуються державні структури. Міністерство промисловості не уточнило, чи цей код досі позначає саме гексоген.
У тендері на проєктування, опублікованому на сайті державних закупівель, використовується код для позначення того, що вироблятиметься на новому обʼєкті: «ГОСТ РВ 1376-001-2006».
Reuters
Однак троє експертів, з якими говорили журналісти, вважають, що технічні подробиці відповідають виробництву або гексогену (RDX), або октогену (HMX). На це вказує і те, що в документах згадують будівництво обʼєктів для виробництва уротропіну і зберігання азотної кислоти — це ключові речовини для обох вищезгаданих типів вибухівки.
Супутникові знімки Planet Labs показують, що станом на 29 березня всі 20 будівель, описаних у планах нової виробничої лінії на заводі «Олеум» у Бійську, перебували на певній стадії будівництва або реконструкції.
Серед них будівлі для виробництва уротропіну і для зберігання азотної кислоти — двох хімічних речовин, необхідних для виробництва гексогену й октогену. Також тривало розширення залізниці.
Зеленим позначені нові будівлі, блакитним — реконструйовані.
Скриншот / Reuters
Гексоген використовують у багатьох типах боєприпасів — снарядах, мінах, ракетах і авіабомбах, які Росія активно запускає по Україні. Його цінують за те, що він сильніший за тротил і безпечніший у використанні за октоген — рідше вибухає випадково.
Що відомо про нове підприємство
БОЗ розташований поблизу сибірського міста Бійськ, приблизно за 3 000 км на схід від Москви — за межами досяжності більшості українських дронів-камікадзе, що завдають ударів по обʼєктах оборонної промисловості РФ, пише Reuters.
На супутникових знімках зафіксували будівництво нових споруд та обʼєктів інфраструктури, про які йдеться в документах. Людина, близька до проєкту та підрядник підтвердили агентству Reuters, що БОЗ розширюють. Міністерство оборони РФ, Кремль, завод Свердлова і БОЗ відмовилися коментувати цю інформацію.
Ще у 2020 році влада Бійська оприлюднювала проєкт, де зазначали, що на БОЗ планують виробляти 3 000 тонн гексогену на рік. Проте тоді проєкт не відповідав екологічним стандартам. Однак частину обʼєктів із того плану все ж включили до нинішнього.
Зараз у документах йдеться про наступне: новий обʼєкт має щорічно випускати 6 000 тонн вибухівки. Оскільки обсяги поточного виробництва RDX у Росії невідомі, Reuters не змогло встановити, наскільки нове підприємство збільшить загальну потужність. Водночас такої кількості (6 000 тонн) вистачить для спорядження 1,28 мільйона снарядів типу ОФ-29 — звичайного російського артилерійського боєприпасу калібру 152 мм.
У документах не сказано прямо, для чого саме використовуватимуть вибухівку. Формально її можна застосовувати і в мирних цілях, наприклад, у видобутку корисних копалин. Проте проєктом керує державна оборонна компанія, а головним підрядником є структура Міноборони Росії — це свідчить, що вибухівку виготовлятимуть саме для військових потреб.
Супутникові знімки показують бурхливу активність на Бійському олеумному заводі. З листопада тунелі та трубопроводи були засипані, а навколо будівель зробили насипи.
Cупутникове зображення WorldView-3 © 2025 Maxar Technologies.
Гексоген і гексаніт з 2019 року також виробляють на головному майданчику заводу в Дзержинську, приблизно за 360 км від Москви. Але ця територія в зоні досяжності українських дронів — 19 жовтня 2024 року після атаки у промзоні поранень дістали четверо людей.
Новий завод не вирішує всіх проблем російського виробництва боєприпасів — не вистачає працівників, а через західні санкції стало складніше завозити потрібне обладнання. Попри це головнокомандувач військ США в Європі Крістофер Каволі у квітні 2025 року сказав, що Росія, на його думку, зможе випускати 250 тисяч артилерійських снарядів щомісяця — тобто 3 мільйони на рік. Це втричі більше, ніж зараз разом виробляють США та Європа.
Новий завод обійдеться в 15,5 мільярда рублів — це понад $189 мільйонів. Його почали будувати у 2023 році та планують закінчити цього року. Загалом мають звести або оновити щонайменше 20 будівель, серед яких склади, тунелі, вибухозахисні стіни та залізнична гілка.
Людина, яка добре знає проєкт, каже, що спочатку строки були нереальними. Але з літа 2024 року роботи помітно прискорили — до них долучили багато спеціалістів і впливових людей, а на прохідній щодня були черги.
Супутникові знімки показують, що парковку біля входу на Бійський олеумний завод з вересня розширили приблизно на 2 500 м². На кожному знімку, який цього року переглянуло агентство Reuters, парковка була заповнена.
Скриншот / Reuters
Reuters пише, що під час візиту колишнього міністра оборони Сергія Шойгу у 2024 році зʼясувалося, що будівництво відстає на пів року.
Водночас документи із сайту держзакупівель показують, що деякі обʼєкти були майже готові ще влітку 2024 року — тоді вже замовляли меблі та матеріали для підлоги. Якщо інфраструктура буде готова повністю, виробництво можна запустити за 6–10 тижнів.
На супутникових знімках зараз Reuters побачило значне пожвавлення робіт: укладають труби, засипають тунелі, будують вали, уже розширили паркінг на 2 500 м², який завжди заповнений.