П’ятдесят років тому війська комуністичного Північного Вʼєтнаму зайшли у столицю Південного ― Сайгон. Так закінчилась багаторічна війна, в якій американці підтримували союзника не лише грішми та зброєю, але й авіанальотами та наземним контингентом. США вклали у Вʼєтнам і втратили в ньому значно більше, ніж в Україні, ― і безславно пішли, пише американське консервативне видання The Daily Signal. Нагадуючи, що нинішні переговори Дональда Трампа з Москвою багато в чому схожі на переговори США з вʼєтнамськими комуністами.
Автор тексту, колумніст Деніел МакКарті пригадує поступки, на які понад 50 років тому пішли американці, і пише, що розуміє небажання української влади поступатися. «Якщо Зеленський здасть Крим, чому б Путіну не забрати й Донбас ― і ще більше України наступного разу, коли він перепочине і буде знов готовий запустити свою воєнну машину? ― пише МакКарті та міркує про гарантії безпеки. ― Якщо мир не включає військові гарантії безпеки, які зупинять Росію на шляху до подальшої агресії, чому ситуація має повернутись інакше, ніж за Паризьких мирних домовленостей, які мали б завершити 1973-го Вʼєтнамську війну, та лише обнулили шанси Південного Вʼєтнаму вижити?»
МакКарті нагадує, що в регіоні вже є один прецедент, коли країна, яка постраждала від російської агресії, не облишила своїх прагнень повернути території. Це Грузія, у якої росіяни окупували приблизно стільки ж території, як зараз в України, ― 20%. Грузія має набагато менше військо, а її населення вдесятеро менше, ніж в України, але й через майже 20 років уряд країни не погоджується визнати окуповані території «незалежними» чи російськими. Хоча цей уряд зараз стримує проєвропейський розвиток Грузії, він не може піти настільки всупереч волі свого народу.
Те ж стосується й України, пише МакКарті, от тільки це значно більший та сильніший ворог РФ. І поступаючись Москві, Вашингтон наближає вʼєтнамський сценарій там, де все цілком може завершитись перемогою, підсумовує він.
Це лише частина огляду, далі ― про те, як Трамп здає козирі США росіянам, і про роман киян Данила Худя й Альони Завадської, який обірвала війна. Продовження доступне для тих, хто підтримує нас на Patreon.