Історики сперечаються про те, скільки саме пенісів зображено на знаменитому гобелені з Байо — вишитому полотні, яке розповідає про нормандське завоювання Англії в 1066 році.
Про це пише The Guardian.
Шість років тому професор Оксфордського університету Джордж Гарнетт підрахував, що на гобелені 93 пеніси: 88 із них належать кінським фігурам, а решта — людським. Тепер дослідник гобелена доктор Крістофер Монк, відомий як «Середньовічний монах», заявив, що знайшов 94-й.
На гобелені зображений чоловік, який біжить, і під його тунікою видно щось, що звисає. Гарнетт вважає, що це піхви для меча або кинджала, тоді як Монк наполягає — це чоловічий член, й «анатомічна деталізація гобелену дуже переконлива».
Двоє істориків не можуть дійти згоди, що означає чорна фігура, що виходить із туніки.
Обидва історики серйозно ставляться до дискусії. Гарнетт пояснює, що їхня мета — краще зрозуміти, як мислили люди в Середньовіччі. Він вважає, що автор гобелена був високоосвіченим і навмисно закодував у вишивці літературні алюзії, які піддають сумніву офіційну історію завоювання Англії.
«Увесь сенс вивчення історії полягає в тому, щоб зрозуміти, як люди мислили в минулому. І середньовічні люди не були грубими, невибагливими, тупими людьми. Навпаки», — каже Гарнетт.
За словами Гарнетта, на гобелені розмір мав символічне значення. Наприклад, лідери битви Вільгельм Завойовник та Гарольд Годвінсон зображені на конях із помітно більшими статевими органами, що символізувало силу і статус, і це не випадково.
Доктор Девід Масгроув, ведучий подкасту HistoryExtra, пояснює, що нова теорія підтверджує: гобелен із Байо — це багатошаровий мистецький твір, який навіть майже через тисячу років після створення зберігає свої загадки для дослідників.
- Гобелен з Байо — це 70-метрова вишивка XI століття, яка детально зображує нормандське завоювання Англії в 1066 році, зокрема битву при Гастінгсі. Його сюжет починається з того, як Гарольд Годвінсон присягає на вірність Вільгельму, але зрештою сам стає королем, що призводить до кривавого протистояння. Це безцінна памʼятка, яка показує те, як середньовічні європейці бачили світ і події свого часу.