Європейська комісія хоче отримати доступ до зашифрованих повідомлень цифрового звʼязку, аби боротися з тероризмом і злочинністю. Однак навколо цього питання вирують запеклі дискусії.
Про це пише Politico.
Європейські політики та правоохоронці дедалі більше виступають проти наскрізного шифрування — технології, яка забезпечує повну конфіденційність листування в месенджерах. Вони вважають, що через неможливість прочитати такі повідомлення злочинці, зокрема торговці наркотиками або розповсюджувачі дитячої порнографії, можуть діяти безкарно.
Однак ця позиція викликає серйозну дискусію. Захисники цифрових прав наголошують: якщо створити «лазівку» в системі шифрування для поліції, нею можуть скористатися й зловмисники, що поставить під загрозу приватність усіх користувачів. Тобто зараз дискутують про те, як знайти баланс між безпекою суспільства і захистом особистих даних.
У Швеції та Данії останнім часом збільшилась кількість злочинів, пов’язаних з молодіжними бандами. Ці угруповання активно використовують зашифровані месенджери, щоб знаходити виконавців серед молоді, передавати завдання та координувати свої дії, зокрема щодо нападів, вибухів або вбивств , у реальному часі.
Міністр юстиції Данії Петер Хуммельгорд заявив, що сучасні цифрові платформи значно полегшують злочинцям доступ до великої кількості людей, особливо підлітків, і дозволяють швидко організовувати злочини. Він вважає, що поки поліція не має можливості отримувати доступ до зашифрованих повідомлень, вона фактично працює «наосліп» — тобто без ключових даних для розслідувань.
Єврокомісія цього місяця оприлюднила нову стратегію внутрішньої безпеки, у якій заявила про намір знайти як правові, так і технічні механізми, що дозволять поліції отримувати доступ до зашифрованих повідомлень. Ідеться про розробку рішень, які дали б змогу правоохоронцям діяти ефективно, не порушуючи закон.
Також Комісія планує створити новий закон про зберігання цифрових даних. У ньому мають чітко прописати вимоги до месенджерів, зокрема таких як WhatsApp, щодо того, яку саме інформацію вони повинні зберігати та скільки часу. Попередній варіант такого закону скасував Суд ЄС у 2014 році через порушення прав на приватність.
Оскільки законно це питання досі не вирішили, правоохоронці діять із тими інструментами, які є. Їм уже вдалося зламати деякі закриті зашифровані мережі, створені спеціально для злочинного використання, як-от Encrochat. Також вони отримують доступ до метаданих — наприклад, інформації про місцезнаходження, які менш захищені, ніж самі повідомлення.
Прихильники доступу поліції до зашифрованих даних стверджують, що існують технічні способи надати такий доступ лише до повідомлень злочинців, не порушуючи безпеку решти користувачів. Проте технічні експерти наголошують: у випадку наскрізного шифрування не можна створити «бекдор», доступний лише «хорошим хлопцям». Щойно така лазівка зʼявиться, вона стане вразливою і для хакерів, злочинців чи шпигунів.
Ці дві позиції несумісні — тому дискусія продовжується без будь-якого компромісу.