Рішучі дії для подолання кліматичної кризи сприятимуть економічному зростанню країн, а не завдадуть шкоди їхнім фінансам, як переконують противники кліматичних реформ.
Про це йдеться в доповіді Організації економічного співробітництва та розвитку, передає The Guardian.
Активні дії для зменшення викидів парникових газів принесуть світовій економіці загальний прибуток уже до кінця наступного десятиліття.
За підрахунками експертів, до 2040 року загальний економічний прибуток від таких дій становитиме +0,23%. А до 2050 року цей показник стане ще вищим, якщо врахувати уникнення руйнівних наслідків від бездіяльності людства для вирішення кліматичної кризи. Тобто фахівці впевнені, що діяти зараз — вигідніше, ніж нічого не робити і потім розгрібати наслідки.
До 2050 року в економічно розвинених країнах рівень ВВП на одну людину зросте на 60%, а в країнах із нижчим рівнем доходів — на 124% порівняно з показниками 2025 року.
Крім того, вже найближчим часом країни, що розвиваються, можуть отримати суттєві вигоди: якщо почати інвестувати у скорочення викидів парникових газів уже зараз, до кінця десятиліття 175 мільйонів людей можуть подолати бідність. Але якщо нічого не робити, світова економіка може втратити до третини свого обсягу вже у ХХІ столітті.
«Існують переконливі докази того, що інвестиції в кліматичну трансформацію не тягнуть нас назад. Навпаки, ми спостерігаємо помірне зростання ВВП — на перший погляд воно здається незначним, але має тенденцію до швидкого зростання», — зазначив голова Програми розвитку Організації Обʼєднаних Націй Ахім Штайнер.
Якщо Європа не почне діяти рішуче, її чекає економічна катастрофа, вважає головний представник ООН з питань клімату Саймон Стілл. Через екстремальні погодні явища ВВП Європи зменшиться на 1% ще до 2050 року, а потім щороку падатиме на 2,3%.
Хоча ці цифри можуть здатися не надто великими, важливо те, що падіння відбуватиметься постійно — рік за роком. Для порівняння, під час фінансової кризи 2008—2009 років ВВП ЄС знизився на 5,5%, але вже за кілька років економіка почала відновлюватися. У разі кліматичної кризи ж падіння буде безперервним — ніби Європа щороку переживатиме важку рецесію.
Якщо така ситуація триватиме протягом двадцяти років, економіка ЄС може просто перестати існувати.
Критики вважають, що досягнення нульового рівня викидів до 2050 року — це шкідливо для економіки, бо перехід від викопного палива до екологічно чистих джерел енергії нібито гальмує зростання і підриває глобальну економіку.
Насправді ж інвестиції у відновлювану енергетику коштують відносно недорого, особливо якщо порівнювати з потенційними економічними збитками від кліматичних змін. Наприклад, у Великій Британії щорічні витрати на такі інвестиції до 2050 року становлять лише близько 0,2% ВВП. Також допомога біднішим країнам у боротьбі з кліматичною кризою вигідна і для багатших країн.
За даними Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA), минулого року світ побачив рекордне зростання потужностей у сфері «зеленої» енергетики — на 15%. І майже дві третини цього приросту забезпечив Китай, який є лідером у виробництві відновлюваної енергії.