Українські вчені вперше представили записи голосу косаток. На аудіо можна почути переважно імпульсні крики, за допомогою яких комунікують ці тварини.
Про це йдеться на сторінці Національного антарктичного наукового центру.
Також до основних типів їхніх звуків належать свист та ехолокаційні клацання. Ці хижаки створюють імпульсні звуки не голосовими зв’язками, а видуваючи повітря через особливі структури в носі. Вчені ще не до кінця зрозуміли, як саме працює цей механізм і чому косатки та інші морські ссавці видають такі різноманітні звуки. Тому українські біологи дуже уважно досліджують ці звуки в Антарктиці.
«10 лютого 2024 року ми працювали в затоці Коллінз і побачили на крижинах 11 морських леопардів. Тож коли висаджувалися на острів, біля пришвартованого човна лишили увімкнений акустичний рекордер, щоб не проґавити можливість записати підводні вокалізації цих хижаків. Але потім на записі несподівано виявили звуки групи косаток типу “В” (великі), які переважно полюють на тюленів», — розповів біолог Вадим Ткаченко.
Є кілька способів записувати звуки морських ссавців. Один із них — це постійний пасивний моніторинг на одному місці. Він може тривати недовго або цілий рік. Такий метод дозволяє зрозуміти, як змінюється присутність різних видів тварин у цьому районі протягом року.
Інший спосіб — це записування звуків під час руху суден, наприклад «Ноосфери», або моторних човнів, коли вони виходять у море зі станції. Але найчастіше українські біологи записували звуки, коли човни зупинялися для спостережень за тваринами або інших досліджень. Саме так були записані звуки косаток.
За звуками вчені з’ясували, що група косаток із щонайменше трьох тварин періодично підходила дуже близько до залишеного човна. Ймовірно, вони шукали тюленів, щоб ними поласувати. Біологиня НАНЦ Оксана Савенко пояснила, що косаток біля станції Академік Вернадський можна побачити рідко — зазвичай до 10 разів на рік. Але записи звуків показують, що косатки часто бувають поруч, навіть якщо їх не видно через айсберги та кригу.
Щоб проаналізувати звуки, використовують спектрограми та осцилограми. Спектрограма показує, які частоти є в звуках у конкретний момент (у кілогерцах), а осцилограма — як змінюється сила звуку (в мікропаскалях). Колір на спектрограмі показує гучність звуку в децибелах. Звуки, які записали, дуже короткі — вони тривають частки секунди. Тому їх сповільнили до 10–12% від початкової швидкості, щоб їх можна було почути.
Більшість цих звуків розташовані в ультразвуковому діапазоні, який людське вухо не чує. Але те, що ми чуємо на записі, — це ті звуки, що потрапили в діапазон до 20 кГц, разом з різними відлуннями та іншими коливаннями, які виникають під час спілкування косаток.