Опитування КМІС: Половина українців не готові відмовитись від територій за жодних умов

Половина українців за жодних обставин не готові відмовлятись від українських територій у війні проти Росії. Водночас 39% готові на територіальні поступки заради миру.

Про це свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене 14 лютого — 4 березня.

Респондентам ставили таке питання: «З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з Росією ви згодні в більшій мірі?», вони обирали одне з двох тверджень:

• «Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких своїх територій»;
• «За жодних обставин Україна не має відмовлятися від жодних своїх територій, навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності».

Так, половина українців — 50% — вважають, що за жодних обставин Україна не має відмовлятися від територій, навіть якщо через це війна триватиме довше (у грудні 2024 року таку думку поділяли 51% опитуваних українців). При цьому меншість вважає, що Україна може відмовитися від деяких територій для якнайшвидшого досягнення миру — 39% (у грудні 2024 року — 38%). Решта 11% респондентів не змогли визначитися зі своєю думкою.

У регіональному вимірі погляди українців досить схожі, дещо відрізняється від інших лише схід. Так, на сході 42% категорично проти територіальних поступок, натомість в інших регіонах (на заході, в центрі та на півдні) так відповіли 50—51%. При цьому частка тих, хто в цілому готовий до певних поступок на сході, лише незначно вища, ніж в інших регіонах, — 42% проти 36—40%.

Переважна більшість українців вважають, що Росія хоче або вчинити геноцид українців, або знищити українську націю і державність. Значно менше респондентів говорили про інші (більш обмежені цілі), хоча такі думки теж помітно присутні серед опитаних. КМІС говорить про залежність між готовністю до поступок і тим, як українці бачать мету Росії у цій війні.

Так, що сильнішу загрозу відчувають українці, то більше вони проти будь-яких поступок. Якщо серед тих, хто відчуває саме екзистенційну загрозу (Росія хоче вчинити фізичний геноцид чи знищити націю), 57—58% проти жодних поступок, то далі показник знижується. Тобто 20% вважають, що Росія не прагне окуповувати більше українських територій, натомість з 28 до 78% зростає частка тих, хто вважає, що можна піти на певні територіальні поступки.

У питанні мети Росії деякі респонденти обрали проросійську опцію, що Росія нібито просто хоче «денацифікувати та демілітаризувати» Україну. Серед них 44% готові до поступок, а 48% — категорично проти. Можливо, більша частка тих, хто проти поступок (ніж можна було очікувати), повʼязана із специфікою такого погляду. Наприклад, деякі люди можуть вважати, що якщо «денацифікуватися і демілітаризуватися», то не буде потреби йти на територіальні поступки.

• Опитування провели методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів. Опитали 1 029 респондентів віком від 18 років, які мешкають у всіх неокупованих регіонах України. Опитування не проводили серед громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 1 029 респондентів не перевищує 4,1%.