Одразу кілька видань опублікували матеріали про тактику росіян на переговорах щодо припинення вогню в Україні. Вони сходяться на тому, що Путін намагатиметься тягнути час якомога довше ― вважаючи, що зараз час грає на нього.
The Washington Post посилаються на розроблений іще в лютому близьким до ФСБ Росії аналітичним підрозділом звіт, згідно з яким поточне припинення вогню слід вважати невиправданим кроком, план відновити мир за сто днів президентства Трампа ― нереалістичним, а реальне завершення воєнних дій може статись не раніше 2026 року. Звіт, яким, схоже, вирішила послуговуватись російська влада, зберігає максималістські позиції на кшталт позаблоковості України, скорочення чисельності армії та навіть створення буферної зони, яка зачепила б, зокрема, частину Одещини.
Насправді Росія зараз зовсім не зацікавлена в швидкому завершенні війни, стверджує науковий співробітник американської Ради з міжнародних взаємин Томас Грехем. Кремлю цікавий навіть не вплив на внутрішню політику України, а система безпеки в Європі чи майбутнє блоку НАТО. Просте припинення вогню Путіна зараз не цікавить ― а Трамп цього наразі зрозуміти не може, каже Грехем виданню.
Також росіяни переконані, якщо вірити звіту, що змінити владу в Україні зсередини неможливо й доведеться вдаватись до зовнішніх актів агресії. А якщо статус окупованих Росією територій залишиться спірним, у разі перемирʼя війна відновиться із, наприклад, зміною американського президента.
«Загалом росіяни зараз намагаються заманити Трампа в переговорний процес, демонструючи відкритість та гнучкість ― а сам Путін прагне подати себе як єдиного друга Трампа, який повністю його розуміє і хоче допомогти йому досягти цілей у Сполучених Штатах, ― каже WP колишній російський дипломат Борис Бондарєв. ― От тільки безкоштовно він цього робити, звісно, не стане».
Доля України цікавить Трампа менше, ніж швидке настання миру, ідеться в публікації Politico на цю ж тему. З огляду на це росіяни намагатимуться у зриві переговорів звинувачувати Україну, а конкретно ― Зеленського. Паралельно вони якомога довше тягнутимуть час, вважаючи, що через поступове просування на фронті це для них вигідніше.
Для цього в росіян є кілька засобів: наприклад, Путін може заявити, що реальні кроки можна буде обговорити лише на його особистій зустрічі з Трампом, яка може відбутися, скажімо, у травні. До того часу росіяни спробують витиснути зі США якомога більші поступки і щодо санкцій, і щодо майбутньої підтримки України.
Одна з причин цього підходу в тому, що порушити перемирʼя стане для росіян більшою репутаційною проблемою, ніж довго не погоджуватись на нього ― тому вони вкладуть якнайбільше зусиль у затягування мирного процесу.
Резюме ще пʼяти матеріалів доступне підписникам нашого Patreon.