Чимало українців та опонентів Дональда Трампа помиляються, бачачи в ньому союзника Путіна, стверджує у The Washington Post колишній спічрайтер Джорджа Буша ― молодшого, регулярний колумніст видання на теми міжнародної політики Марк Тіссен. У своїх думках він спирається на численні зустрічі з Трампом і кілька тривалих розмов із ним у якості журналіста. Так, теперішній американський президент має чимало особливостей характеру ― але працювати з ним можливо, якщо врахувати кілька принципів, які стосуються його ставлення до російсько-української війни.
Перший принцип ― найважливішим для Трампа є безпосереднє припинення вогню. Це те, на що він завжди тиснув під час публічних заяв про російсько-українську війну. Під час суперечки в Овальному кабінеті одною з тез українського президента, яка розлютила Дональда, як вважає Тіссен, була відмова Зеленського від припинення вогню без додаткових гарантій безпеки. Серед іншого, ця відмова передбачала сумнів у переговорних здібностях Трампа, що той, вочевидь, сприйняв болюче. І це стало однією з причин, чому зустріч завершилась фіаско.
За словами Тіссена, коректна тактика для Зеленського ― погодитись на будь-яке пропоноване Трампом перемирʼя й таким чином перекинути мʼяч на бік Путіна. Якщо той не пристане на домовленості чи порушить їх ― для Трампа стане очевидним, що це саме Росія не хоче миру. На тлі нещодавніх заяв українського керівництва, пише Тіссен, складалось враження, що припинення вогню не хоче Київ.
Другий принцип ― Трамп справді вірить, що угода про корисні копалини може принести Україні тривалий мир, оскільки вона означає тісну багаторічну співпрацю зі США. Він налаштований на посилення Києва: у кількох своїх заявах Трамп зазначав, що Україна має повернути принаймні частину окупованих росіянами земель ― зокрема прибережну смугу. І принаймні один раз не виключив, що військові зі США також можуть стати частиною іноземного контингенту в Україні ― разом з європейськими.
Третя деталь ― улесливі слова Трампа про Путіна варто сприймати як частину його переговорної тактики. Трамп особисто Тіссену детально й емоційно розповідав у 2020-му, що запроваджував проти Росії санкції та влаштовував кібератаки. Журналіст переконаний, що американському президенту ніщо не завадить зробити це знов. Зараз Трампа влаштовує словесне «так» Путіна ― і він його отримує, але рано чи пізно росіянам доведеться підтвердити свої слова діями. І якщо вони не зроблять цього ― стануть обʼєктом Трампової люті. Джерела в Білому домі вже повідомляють, що американський президент був розлючений, коли на тлі примирливих заяв росіяни влаштували черговий масований обстріл України.
Четвертий вартий уваги нюанс ― Трампу важливо показати, що гроші американських платників податків не витрачаються дарма. Звідси всі розмови про подальше виділення Україні військової допомоги у вигляді кредитів чи в обмін на відсоток від видобутих корисних копалин.
І пʼята деталь ― не варто ототожнювати Трампа й антиукраїнськи налаштованих американських правих. Саме зі згоди Трампа Україна врешті-решт отримала торік $60 мільярдів допомоги від США, а сам він не раз публічно визнавав мужність Зеленського. Ці стосунки можна полагодити й повернути на конструктивний шлях, підсумовує Тіссен. Хоча й не виключає, що якісь із його тез не справдяться.
Головне ― не варто сприймати Трампа як однозначного союзника Путіна. Бо такий підхід дасть Україні лише додаткового ворога.
Продовження огляду доступне підписникам нашого Patreon.