Іноземні медіа продовжують переконувати читачів і передовсім республіканських політиків США, чому підтримувати в цій війні Росію, а не Україну, ― неправильно. Так, на Foreign Affairs вийшов текст, який нагадує, що підхід «мир через силу» мав би стосуватись тиску на тих, хто напав, а не на тих, хто захищається. Інакше Сполучені Штати, ймовірно, навіть отримавши короткостроковий зиск, у перспективі зіткнуться з купою проблем через більш активні й нахабні дії ворогів. Foreign Policy також запевняє, що теперішня позиція Вашингтону лише підживить російський експансіонізм, а британське видання The Spectator ― найстаріший тижневик з нині існуючих ― намагається просвітити прихильників MAGA щодо України та причин її опору росіянам. І публікує на обкладинці доречну карикатуру.
Тимчасом CNN намагаються передбачити, чи зможе НАТО вижити без участі США. «Вихід Штатів з Альянсу не знесилить його: понад мільйон солдатів, сучасна зброя, 31 учасник. І ці країни достатньо багаті та технологічно розвинуті, щоб захистити себе», ― ідеться в матеріалі. Внесок у бюджет НАТО від Німеччини приблизно такий же, як і від США ― 16% від усіх грошей організації. Велика Британія дає бюджету 11%, Франція ― 10%, тобто втрата одного учасника не настільки критична, щоб знищити Альянс. Відповідно, якщо європейські країни збережуть єдність та інвестуватимуть у правильну військову техніку, вони зможуть стати потужним стримуючим фактором для агресорів на кшталт Росії, стверджує у статті виконавчий директор європейського відділення американського Інституту стратегічних досліджень Бен Шреєр. «Європа цілком здатна захистити себе. Питання в тому, чи вона цього бажає», ― підсумовує він.
Це ключове питання, адже протягом понад 50 років роль ключового дорослого у військовому альянсі виконували Сполучені Штати, беручи на себе найскладніші рішення і тримаючи дисципліну. Також США мають у європейських країнах НАТО 31 військову базу, відчутно підсилюючи оборонну силу континенту. Та якщо уявити, що американці залишать ці бази ― тоді європейські військові отримають понад три десятки сучасних військових обʼєктів для тренувань. А якщо раптом безпека Європи опиниться під ще більшою загрозою, ніж зараз, США можуть і повернутися на ці бази, знову їх посиливши.
Медіа нагадує, що в минулу каденцію Дональда Трампа процеси, схожі на ті, що зараз відбуваються між США, Росією та Україною, були з Північною та Південною Кореями. У намаганні переконати Кім Чен Ина відмовитись від розробки ядерної зброї Трамп демонстрував дружбу з ним і навіть провів спільний саміт. Південна Корея тоді відчула себе ледь не зрадженою ― особливо на тлі заяв про ймовірне зменшення американського контингенту на підконтрольній Сеулу території, а то й виїзд усіх американських військових. Однак минув час, Кім Чен Ин показав, що ні до якого примирення він іти не хоче, Трамп обурився ― й все повернулось на свої місця. Військові США беруть участь у масштабних навчаннях із південнокорейськими військами, моря неподалік патрулюють американські військові кораблі, заходячи до портів Південної Кореї, у її повітряному просторі літають американські бомбардувальники.
Імовірно, так буде і з Європою, припускають у статті. «Якщо Путін намагатиметься особливо нахабно надурити США, навіть Трамп це зрозуміє», ― припускає Шреєр.