Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонує надати Україні доступ до єдиного ринку Європейського Союзу в рамках остаточної мирної угоди.
Про це пише The Telegraph.
Вигідний доступ до ринку із 449 мільйонами споживачів дасть вкрай необхідний економічний поштовх для відновлення України. За планом, Брюссель обиратиме, які сектори відкрити для Києва, а які залишити закритими.
Ключ до плану — українська оборонна промисловість. Зараз Україна випускає чимало найсучасніших безпілотників і забезпечує 55% зброї, що використовує українська армія.
Безмитний доступ до українських озброєнь принесе Києву гроші та водночас збільшить арсенали країн Євросоюзу. Це важливо, враховуючи план Європи переозброїтися.
На нещодавньому саміті у Брюсселі лідери ЄС погодилися виділити €800 мільярдів на інвестиції в оборону.
«Ми також працюємо над планами прискорити інтеграцію України в багато інших частин єдиного ринку — щоб залучити більше інвестицій, зміцнити загальноєвропейські ланцюжки створення вартості та створити нові можливості як для українського, так і для європейського бізнесу. Це стане кроком до прискорення відновлення України», — пояснила комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос.
Євросоюз уже перейшов до обʼєднання ринку електроенергії України з європейським і намагатиметься поглибити співпрацю. Також уже обговорювали відкриття сектора послуг України, оскільки Київ є великим експортером ІТ-послуг і товарів з найбільшою кількістю аутсорсингових розробників у Східній Європі.
Коли ми станемо членом ЄС?
Це станеться лише після того, як Україна виконає всі вимоги та повністю впровадить всі європейські стандарти.
В історії розширення ЄС є різні приклади. Фінляндія подала заявку в 1992 році, а вже в 1995-му стала членом Євросоюзу. Польща подала заявку в 1994-му та ввійшла до ЄС через 10 років. Остання країна, яка приєдналася до Євросоюзу, — Хорватія. Вона подала заявку у 2003 році й у 2013-му стала новим членом ЄС.
Також є країни, які досі лишаються кандидатами на вступ. Це чотири балканські країни: Албанія, Північна Македонія, Чорногорія та Сербія. Такий самий статус має Туреччина. Але в усіх цих країнах процес гальмується. Туреччина взагалі не відповідає вимогам ЄС і не виявляє бажання туди вступати. У Сербії більшість населення не хоче до Євросоюзу, а сама країна має тісні звʼязки з Росією. Албанія ще навіть не розпочала переговори про вступ, у Чорногорії зі зміною уряду змінюється й зовнішньополітична орієнтація — то на ЄС, то на Сербію. Найбільше для вступу в Євросоюз робить Північна Македонія, але її прогрес блокують сусіди. Спочатку Греція вимагала змінити назву — і македонці це зробили, тепер Болгарія вимагає від Північної Македонії визнати, що її народ і мова мають болгарське коріння та походять саме з Болгарії.
Найважливіше — після отримання статусу кандидата все залежатиме від української влади. Вона отримала чіткий перелік реформ, які треба втілити, а суспільство має можливість контролювати цей процес. До того ж статус кандидата означатиме доступ до фінансових фондів Євросоюзу — фактично сам ЄС даватиме гроші на проведення реформ. Точно можна сказати одне: що швидше Україна реформуватиметься, то скоріше вона зможе стати членом ЄС.