На окупованих Росією територіях України й на Курщині перебуває близько 620 тисяч російських військ.
Про це заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький.
Зокрема, йдеться про 200 тисяч військових у штурмових підрозділах, які беруть участь у бойових діях і перебувають на лінії фронту.
Із 620 тисяч російських військ 35 тисяч — військовослужбовці Росгвардії, які забезпечують окупаційну владу, охороняють важливі обʼєкти на тимчасово окупованих територіях і можуть за необхідності виконувати завдання в другому ешелоні противника під час організації оборони.
За словами Скібіцького, ще потрібно враховувати ті війська, які забезпечують логістику, підрозділи Чорноморського флоту РФ, авіації, яка безпосередньо не базується, наприклад, в районах бойових дій, але її залучають, щоб завдавати бойових ударів. Наразі росіяни використовують понад 20 аеродромів, авіаційних баз на території Росії для завдання бомбових і ракетних ударів по території України.
Мобілізаційні плани РФ на 2025 рік
У РФ, каже Скібіцький, немає проблем з комплектуванням військ і поповненням втрат. За січень вони виконали плани з рекрутингу на 107%. Загалом у 2025 році Росія планує долучити до війська ще 343 тисячі військовослужбовців за контрактом. Але ця цифра ще може зростати.
Наприклад, у 2024 році спершу планували набрати приблизно 375—380 тисяч, потім плани змінилися на 430 тисяч, а в результаті вони набрали 440 тисяч військовослужбовців за контрактом. За словами Скібіцького, майже 80% тих, кого набирають за контрактом, йдуть на поповнення бойових втрат.
Окрім того, у Москви є актуальні плани, щоб утворювати нові зʼєднання і частини. У Московському, Ленінградському, Південному і Центральному військовому округах уже розпочалися ці процеси — вони триватимуть і надалі впродовж року.
По суті йдеться про доукомплектування бригади до розміру дивізії. На ці заходи залучатимуть особовий склад, який підпише контракт з Міністерством оборони Росії.
Росіяни розраховують, що приблизно 30% тих людей, які начебто добровільно підуть в армію цього року, це будуть ті люди, що перебувають під слідством, у тюрмах або ті, які відбувають умовний термін покарання. У 2024 році такого контингенту (вони називаються спецконтингентом) було 15%.
Їм пропонують високу зарплату, великий перший внесок за підписання першого контракту. У більшості регіонів Росії це понад 2 мільйони рублів (залежно від регіону боєць може отримати від 20 до 25 тисяч за раз).
«Для Російської федерації це дуже великі суми. Як наслідок, ми бачимо, у 2024 році план з укомплектування за рахунок саме набору на контрактну службу був не просто виконаний, а перевиконаний мінімум на 10 тисяч військовослужбовців», — каже Скібіцький.
Зараз бойова активність дещо зменшилась, але це не означає, що плани РФ змінилися. Цей час вони використовують для підготовки особового складу, поповнення боєприпасів і підготовки до подальших штурмових і наступальних дій.
Зараз для РФ пріоритетом є Покровський напрямок, Торецьк, Часів Яр, Купʼянськ. Також ворог вважає за мету проведення штурмових і наступальних дій і в Херсонській, і в Запорізькій областях.
Українські атаки по НПЗ Росії
Українські війська регулярно атакують російські НПЗ. Україна працює за стандартами НАТО і розуміє, яка частка їхніх нафтопереробних потужностей «вибита» у результаті цих атак.
Йдеться не тільки про атаки на НПЗ чи бази зберігання пально-мастильних матеріалів росіян.
«Якщо ми говоримо про військові обʼєкти — наше завдання їх знищити. Якщо ми говоримо про військово-промисловий комплекс — завдання або знищити, або перервати лінійку виробництва, тобто відкласти це виробництво на певний період часу», — пояснює Скібіцький.
За його словами, повністю знищити подібні обʼєкти виробництва складно, бо йдеться про великі і обʼємні підприємства. Тому Україна обирає ті критичні елементи, по яких необхідно завдавати ударів.
Україна також атакує обʼєкти протиповітряної оборони противника, тому що без їхнього знищення не зможе завдавати своїх ударів.
Результати українських атак — знижується виробництво на нафтопереробних заводах. Зниження не таке суттєве, як би того хотіла Україна, але все одно має вплив на постачання критичних пально-мастильних матеріалів для ворожих військ, авіації.
Результати також позначаються на військових обʼєктах противника, як-от на Чорноморському флоті РФ.
«Ми змусили всі бойові кораблі і підводні човни повністю перейти з території Криму безпосередньо на територію Росії. Йдеться і про завдавання ударів по місцях зберігання боєприпасів, керованих авіаційних бомб і ракет, що не дозволяє росіянам повною мірою використовувати свій бойовий потенціал», — резюмував Скібіцький.