Колись російські керовані авіабомби були однією з ключових складових успіху їхнього повільного, але все ж наступу. Це був головний інструмент для того, щоб зрівняти населений пункт із землею перед наступом піхоти. У такий спосіб росіяни захопили Авдіївку і згодом інші населені пункти. Збивати КАБи складно, а їх у росіян багато ― тож українська армія не могла протиставити цій зброї практично нічого. Донедавна, пише Forbes. Видання посилається на російські провоєнні пабліки та фінських дослідників стану справ на полі бою, які констатують, що кількість влучань КАБів істотно зменшилась, як і частота їхнього застосування. Причина цього ― активне використання Силами оборони України засобів РЕБ, які заплутують систему супутникової навігації ракет. Росія використовує для атак власний аналог GPS ― ГЛОНАСС. Він гірше розвинений за американську систему та має більше вразливостей. І з насиченням лінії зіткнення з українського боку засобами РЕБ точність російських ракет істотно знизилась. Їх усе ще використовують, і вони часом влучають ― однак зараз для успішного ураження однієї цілі потрібно від 8 до 16 КАБів, пише видання. Це некритичні витрати, враховуючи великі запаси КАБів та їхню порівняно невисоку ціну ― близько $25 тисяч за одиницю. Але ці бомби скидають літаки, здатні нести лише до 4 КАБів одночасно. Літаки в росіян ― цінний ресурс, відновлювати який складно, тож розтринькувати його вони не хочуть. А всі важливі українські цілі вже оснащені якісним радіоелектронним захистом.
Насиченість лінії фронту РЕБами вплинула й на використання дронів ― усе більше стає випадків застосування FPV-безпілотників з оптоволоконними кабелями, оскільки на радіозвʼязок покладатись практично неможливо. Але захист з українського боку працює краще, ніж із російського, констатують у матеріалі, ― та й дрони якісніші за ворожі.
Регулярний колумніст The Washington Post Марк Тіссен запевняє, що угода про видобуток українських корисних копалин є свідченням поразки Путіна. Його аргумент ― американські робітники на українській землі є символом іще кращого захисту України, ніж якби США просто надіслали сюди незначний контингент. По-перше, американці мають забезпечити безпеку своїм громадянам, тож комерційні контракти не обійдуться без безпекових. А по-друге, це має бути довгострокова безпекова угода, оскільки для ефективного видобутку корисних копалин потрібно чимало років. США розуміють, що якщо на українській території буде Путін, ніяких гарантій стабільного видобутку бути не може ― і це підстава сприяти політичній та економічній стабільності в Україні.
Утім, щоб Україна була якісно захищена, у довгостроковій перспективі необхідно надати їй достатньо зброї для можливості самотужки давати відсіч Росії ― адже «очевидно, що після завершення активної фази бойових дій Іран, Китай та Північна Корея допоможуть росіянам швидко відновити військову потугу». Щоб Україні це вдалося швидше, Тіссен пропонує використати заморожені російські активи та прибутки від видобутку корисних копалин на закупівлі та виробництво зброї для ЗСУ.
Це лише частина огляду. Більше важливих публікацій про російсько-українську війну доступні підписникам нашого Patreon.