Про те, як Україна та Європа намагаються оговтатись від свіжих ескапад Дональда Трампа, Ілона Маска та Джей Ді Венса, пишуть десятки медіа. Частина з них одразу ж пояснюють, чому заяви американських теперішніх топполітиків брехливі. А The New York Times занурилось у деталі того, як на нову американську риторику реагують стабільніші союзники України.
«Те, що відбувається зараз, ― це рух у протилежний бік від процесів, які тривали з 1945 року, ― сказав у французькому радіоефірі ексміністр закордонних справ країни Жан-Ів Ле Дріан. ― Трамп загрожує нашій безпеці. Ми маємо прокинутись».
У країнах Східної та Центральної Європи, де ще свіжа памʼять про радянську окупацію чи членство в соціалістичному блоці, реакції більш різкі, пише видання. «Навіть Польщу в Ялті зрадили не так швидко, як Україну в Ер-Ріяді», ― сказав польський парламентар Ярослав Валенса, син легендарного борця з комунізмом Леха Валенси. А ексміністр оборони Литви Раса Юкневічене, а тепер депутатка Європарламенту, розмірковує, що про все це напишуть історики років через пʼятдесят. «Уже очевидно, що трансатлантична співпраця більше не буде такою, як була. Ситуація, коли безпеку Європи забезпечували Штати, закінчилась. Тепер Європа знову постала перед екзистенційною загрозою на кшталт подій 1938 року, коли Британія погодилась на анексію Гітлером частини Чехословаччини у спробі його втихомирити». Вочевидь і теперішня спроба вгамувати Путіна за рахунок України зазнає фіаско, переконана Юкневічене. Схожої думки дотримується й естонський депутат Марко Мікельсон: «Усе це тільки торує шлях для подальших загарбницьких планів Путіна», ― впевнений він.
Видання підсумовує європейські настрої заявами, які прозвучали на другій екстреній зустрічі Емманюеля Макрона з європейськими лідерами. «Тепер може статись і те, чого ми раніше не уявляли, навіть найгірше», ― каже тепер Макрон, маючи на увазі окупацію росіянами інших країн континенту. За його словами, вже в березні європейські держави мають представити нові програми свого озброєння.
Та питання в тому, чи різкіші, ніж зазвичай, заяви європейців обернуться ефективною дією, каже виданню Мартін Кенсез, директор паризького відділення Німецького фонду Маршалла. «Ми вже стільки разів за останні десять років чули, що настав час Європі прокинутись, що я зараз обережний в оцінках, ― каже він. ― Дуже, дуже складно сказати населенню своєї країни, що, мовляв, ми обираємо безпеку Європи, а не соціальні чи екологічні програми. Далеко не кожен уряд зараз має достатньо політичного капіталу, щоб це зробити». Тому варто дивитись, які дії послідують за сьогоднішніми обнадійливими заявами з боку країн ЄС, підсумовує він.
Також вартий уваги матеріал The Economist, який розкриває насправді значно гіршу позицію Кремля, ніж наразі подає Путін. Запаси танків вичерпуються, робочої сили бракує, інфляція не зупиняється ― тож у недалекому майбутньому доведеться або різати витрати на війну, або скорочувати зарплати населенню. Якщо ж завершити війну, то ображеною залишиться частина кремлівських еліт, що заробляють на війні, а це відчутний прошарок бізнесменів, які продають на сірому ринку пальне і виконують державні військові контракти. Ці еліти можуть стати в опозицію до Кремля. «Шкода, що Трамп намагається дати Росії шанс виграти тоді, коли в ній назріває серйозна криза, ― підсумовує медіа. ― Варто почекати ще бодай кілька місяців, щоб це стало очевидним».