«За кілька днів після того, як українські військові зайняли частину Курщини в рамках раптової атаки, російський президент Володимир Путін заявив армійським посадовцям, що «головна мета» ― відбити вторгнення. За шість місяців потому вони все ще намагаються», ― так починається текст на Bloomberg, присвячений півріччю від початку Курського наступу Сил оборони.
Сам факт того, що частина російської території вперше після завершення Другої світової війни окупована, є ганьбою для Путіна, пише видання. Так, ідеться про невеликий шматок однієї області найбільшої країни у світі, чия територія охоплює 11 часових поясів. З іншого боку, Курщина за площею ― як Бельгія, і мова про окупацію приблизно 5% її території. Це надзвичайна подія будь-де ― і в Росії теж, хоч влада й намагається замовчувати це.
Росіяни виявились дуже незграбними у спробах відтіснити українські війська. Так, майже половину захопленої території вони повернули, втративши десятки тисяч людей і залучивши північнокорейський контингент. Однак українські позиції там досі міцні, час від часу Сили оборони проводять наступальні операції ― за словами Володимира Зеленського, в осяжному майбутньому вибити наші війська звідти росіянам не вдасться.
Це визнає і Путін, який на своїй щорічній пресконференції у грудні відмовився назвати час, коли вся Курщина повернеться під російський контроль, пише видання. Він змінює керівництво регіону, натякаючи на потребу в кризовому менеджменті, намагається залучати іноземні війська ― та все марно. «Усе йде гірше, ніж очікувалось, ― визнає в коментарі для Bloomberg російський політолог Михайло Виноградов. ― Система не була готовою ані до втрати території, ані до того, що все так затягнеться».
Те, що росіяни загрузли на Курщині, доводить, що Путіну бракує військ. Він не може зняти підрозділи з фронту в Україні, де окупанти поволі просуваються вперед. Однак Курщина точно буде важливим фактором у майбутніх мирних переговорах ― значно важливішим за території, де росіянам вдається демонструвати більший успіх. Це визнають і Україна, і її західні союзники.
Поки що ж росіяни, яких реально зачепила операція ЗСУ, ― а це майже 150 тисяч біженців ― влаштовують акції протесту в Курську, скаржачись на бездіяльність влади. За пів року Росія не змогла забезпечити цих людей бодай житлом ― і навіть встановити реальну кількість безвісти зниклих внаслідок операції цивільних.
Це лише частина огляду. Більше вартих уваги публікацій про російсько-українську війну доступні підписникам нашого Patreon.