Російська економіка врізається в стіну ― однак це досі гра в довгу. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 21 січня

Автор:
Антон Семиженко
Дата:

«Бабель»

Колишня співробітниця Центробанку Росії, а зараз дослідниця Євразійського відділення Фонду Карнегі за міжнародний мир Олександра Прокопенко опублікувала у Foreign Affairs аналіз поточного стану російської економіки. Її висновок ― у довгостроковому плані Росія таку політику Путіна не витримає. Витрати на війну, що сягають 40% ВВП, на певний час підігріли економіку і покращили ситуацію із зайнятістю. Однак усі позитивні наслідки таких вливань бюджетних коштів на ринок уже настали, натомість негативні лише набирають обертів. Наприклад, у Росії очевидний брак робочої сили — на ринку понад мільйон вакансій, і ситуація тільки гіршає. У багатьох регіонах через підняття зарплат на військових заводах виріс загальний рівень зарплат, тому решті бізнесу стало складніше виживати. Слабший рубль підштовхує інфляцію, а Центробанк регулярно відкладає крайній термін її повернення в норму.

Зростання ВВП у Росії, спровоковане інвестиціями у війну, стає дедалі повільнішим. У всіх сферах, крім військової, спостерігається стагнація чи скорочення вливань. Ресурсу Фонду національного добробуту, який колись був величезним, зараз замало для підтримки курсу рубля — вистачить лише на порятунок найбільш важливих для функціонування країни підприємств. А рятувати їх доведеться, адже жодна з компаній, що раніше утворювали основу російської економіки, зараз не в порядку. У всіх скорочуються доходи, зростає собівартість виробництва, й атаки українських безпілотників по, наприклад, газовій індустрії лише додають проблем.

Поки що перспективи росіян виглядають блідими й щомісяця гіршими, пише Прокопенко. Нові санкції на танкерний флот росіян наразі ще більше обмежили можливості для експорту російських товарів. Тримати одночасно високий рівень витрат на війну і стандарти соціальних виплат мирного часу стає дедалі складніше. І нехай закладені в бюджети наступних років витрати на ВПК мають дещо знизитись, у реальності через вичерпання військових складів війна явно потребуватиме більше коштів. Протягом цього року ознаки кризи в Росії мають стати істотними, запевняє дослідниця.

Та чи стануть вони критичними в короткостроковій перспективі — питання. Держава ще не використала всіх механізмів для підтримки базового функціонування економіки — наприклад, вона може змусити населення і підприємців купувати військові облігації, отримавши в такий спосіб додатковий бюджетний ресурс. Занепад Росії не буде миттєвим, пише Олександра, та за поточних зовнішніх обставин він точно настане. Україна і Захід мають лише дочекатись цього. І це найбільша проблема.

Нова адміністрація Білого дому націлена на якнайшвидше завершення війни, у Європі бажання дипломатичного вирішення теж зростає. Одним зі способів затягнути Путіна за стіл переговорів може стати додатковий економічний тиск на Росію — однак навряд чи він буде настільки суттєвим, що Росія здасться тут і зараз. Певний запас міцності путінський режим досі має — і розумним було б бодай у середній перспективі якщо не збільшити, то зберегти рівень підтримки України. Оскільки з наближенням економічного колапсу росіяни висуватимуть на переговорах усе менше умов.

Це лише частина огляду. Більше вартих уваги публікацій про російсько-українську війну доступні підписникам нашого Patreon.