Суддя Господарського суду Києва отримав підозру за роботу на користь Росії

Автор:
Оля Березюк
Дата:

Правоохоронці повідомили про підозру чинному судді Господарського суду Києва за роботу на користь Росії.

Про це повідомляє Держбюро розслідувань.

У ДБР не вказують імені підозрюваного, але джерела «Бабеля» кажуть, що мова про Анатолія Івченка. У схемі також були залучені тодішні президент Віктор Янукович і премʼєр Микола Азаров.

Встановлено, що ще у 2011 році до тодішнього керівництва України звернувся міністр оборони РФ з листом про сприяння в погашенні заборгованості одного з підприємств на суму $405,5 млн за поставлений у 1996—1997 роках природний газ.

Україна не мала жодного стосунку до боргу комерційного підприємства і не могла нести за нього відповідальність. Проте тодішнє керівництво країни у 2011 році почало наголошувати у ЗМІ, що Україна має погасити вказану суму Міністерству оборони Росії. Крім того, був підготовлений лист до СБУ з проханням притягнути до кримінальної відповідальності керівника підприємства за нібито перекладання на державу цього боргу.

У серпні 2012 року до Господарського суду Києва Міноборони РФ подало позов проти Кабінету сіністрів України про стягнення понад 3 мільярдів гривень з держбюджету.

Міноборони РФ до позову не приєднало жодного доказу на підтвердження того, чому Україна має сплачувати цей борг. Однак суддя Господарського суду виніс незаконну ухвалу і переклав на відповідача обовʼязок зібрати та надати докази у справі.

Кабмін надав копії листування між керівниками урядів України та РФ 1996 року. Вони були датовані ще до укладення підприємством угоди, за якою виник борг, тому ці листи не могли бути доказами як існування боргу, так і перекладання його на Україну. До того ж оригіналів цих листів ніколи не існувало, проте цей факт суд проігнорував.

Строки позовної давності вже минули, гарантій держави за боргами підприємства не було, як і доказів самого факту існування у 2012 році боргу підприємства за контрактами 1996—1997 років, однак суддя задовольнив позов Міністерства оборони РФ і постановив стягнути з будь-якого рахунку держбюджету України на користь РФ понад 3,1 мільярда гривень.

Частину коштів стягнули, але після початку агресії РФ і зміни керівництва держави інший суддя Господарського суду у 2014 році скасував це рішення. При цьому повернути безпідставно стягнуті в інтересах Росії гроші так і не вдалося. За даними слідства, ці кошти пішли на фінансування агресії 2022 року.

Дії підозрюваних кваліфікували як державну зраду, вчинену за попередньою змовою групою людей. Максимальне покарання — 15 років позбавлення волі.