Вісім років тому, коли Дональд Трамп тільки прийшов в американську політику, він був загадкою і для однопартійців, і для іноземних партнерів. Тепер ситуація інакша ― і ті, кому доведеться активно співпрацювати з новим лідером США, до цього підготувались, пише ABC News. Особливо добре підготувалась Україна.
Усім вже очевидно, що Трампу подобається почуватися впливовим. Він любить подобатись іншим і коли його хвалять. Багато чого можна досягти, якщо переконати Трампа, що якесь рішення буде для нього вигідним. Відштовхуючись від цього, представники України почали, як висловився автор статті Девід Бреннан, наступ шармом. Чого вартий вчинок народного депутата, голови парламентського комітету із закордонних справ Олександра Мережка, який висунув Дональда Трампа на здобуття Нобелівської премії миру! Адже це те, чого Трамп бажав так давно. Мережко пояснив природу свого рішення відверто. «Деякі речі Трамп сприймає особисто, і ми маємо налагодити з ним людський контакт. Наші доля і шанси на виживання залежать від нього, тож ми маємо бути з ним конструктивними й ставитися з повагою, ― сказав він ABC News. ― Зрештою, Джо Байден казав, що міжнародні взаємини ― це міжособистісні взаємини, і це правда».
Володимир Зеленський теж чудово це розуміє. У листопаді він привітав Трампа з «історичною переконливою перемогою». Зустріч обох політиків у грудні стала «хорошою та продуктивною», на якій Трамп був «рішуче налаштований» досягти «миру завдяки силі». Дональд Трамп ― дуже сильна людина, наголосив Зеленський пізніше.
Європейські лідери звертаються до Трампа в такому ж ключі. Генсек НАТО Марк Рютте назвав військову допомогу США Україні «хорошою угодою». Емманюель Макрон запевнив, що готовий працювати з Трампом у напрямку «миру і процвітання», а Олаф Шольц сподівається разом досягти «процвітання і свободи». Інші перспективні позиції у спілкуванні з Трампом щодо підтримки Києва ― повторювати, що ця війна не за Україну, а за збереження світового порядку. І що поразка України ― це поразка всього Заходу, тому якщо Київ і не беруть у НАТО, США мають укласти з Україною партнерство такого ж рівня, як із Ізраїлем, Тайванем та Японією. Інакше Україна може стати такою ж плямою на політичній біографії Трампа, як Афганістан 2021-го став проблемою для репутації Джо Байдена.
Можливо, такий підхід уже дає результати, пише видання. Зокрема, те, що спецпредставником Трампа з питань України та Росії став Кіт Келлог, є позитивним сигналом для України, оскільки він теж виступає за мир з позиції сили й проти значних поступок росіянам. Один з українських політиків, який побажав залишитись анонімним, сказав, що, очевидно, обіцянку Трампа завершити війну в Україні за добу неможливо виконати. Але його підхід бодай змінює статус-кво, що вже добре, оскільки гасло попередньої адміністрації Білого дому ― «підтримувати Україну доти, доки це буде потрібно» ― вже давно спорожніло, цитує представника України видання.
Це лише частина огляду. Більше вартих уваги публікацій про російсько-українську війну доступні підписникам нашого Patreon.