Як живе місто Межова на Дніпропетровщині, тепер за 20 км від фронту. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 16 січня

Автор:
Антон Семиженко
Дата:

«Бабель»

Кореспондент The Guardian Люк Гардінг побував на Донеччині й у сусідніх районах Дніпропетровської області, де все сильніше відчуваються ознаки війни. У підземному командному пункті української армії на Донеччині бійці визнають, що ситуація з наступом росіян невтішна. «Людський ресурс у росіян невичерпний, ― сказав один із військових. ― Їхні втрати шалені. Але вони шлють одну хвилю гарматного мʼяса за іншою».

Учасники таких мʼясних штурмів мали б розуміти свою жахливу долю: як висловився сержант-майор Андрій Гребенюк, вдень ЗСУ вбивають росіян з артилерії та дронами, а вночі собаки й лисиці їдять їхні останки. Однак на етапі штурму окупанти можуть цього й не усвідомлювати. «Ми виявляли у російських полонених психотропні речовини, ― каже Гребенюк. ― Їх накачують ними, щоб зменшити страх перед самовбивчими місіями».

Захоплювати Покровськ, свою головну поточну ціль, росіяни поки не поспішають ― натомість намагаються захопити села по флангах та перерізати шляхи постачання українського гарнізону в місті. Один із наслідків цього ― бої вже точаться за 5 кілометрів від кордону Донецької та Дніпропетровської областей ― де за всі десять з гаком років російсько-української війни жодна ділянка не була окупованою.

Мешканці міста Межова, що на східному кордоні Дніпропетровської області, сподіваються, що росіяни сюди й не дійдуть. Частина мешканців відповіли журналісту, що вірять у ЗСУ. Мер Володимир Зражевський посилається на «внутрішній голос». Він прийшов на зустріч до міської новорічної ялинки зі своїм чотирирічним сином. «Буде буферна зона. Можливо, ми опинимось у сірій зоні з міжнародними миротворцями. Думати про інші сценарії я не хочу», ― сказав він.

Утім, українські військові думають і про інші перспективи. «Немає [для ворога] жодних причин зупинятись точно на кордоні, ― каже Гребенюк. ― На їхньому місці я просувався б далі». Так чи інакше, хоча місцева влада ще не оголошувала про евакуацію дітей шкільного віку, частина сімей вже виїхала самостійно.

Редактор місцевої газети «Межівський меридіан» Євген Хрипун за всіх умов намагається зберігати оптимізм, пише The Guardian. «Від заснування в 1930-му ми жодного разу не припиняли регулярний вихід. Сподіваємось відсвяткувати нашу 95-ту річницю у травні», ― каже він. Хоча двоє його колег не так давно поїхали з Межової. В редакції, крім Хрипуна, лишився тільки один журналіст.

Це лише частина огляду. Більше вартих уваги публікацій про російсько-українську війну доступні підписникам нашого Patreon.