Кліматична криза спричинила додаткові місяці сильної спеки у 2024 році

Автор:
Анастасія Могилевець
Дата:

Кліматична криза на Землі спричинила цьогоріч від декількох додаткових тижнів до місяців небезпечної для людини спеки. Жертв посушливого клімату може бути більше, ніж очікувалося.

Про це повідомляє The Guardian.

За результатами аналізу World Weather Attribution (WWA) та Climate Central, найбільше постраждали мешканці острівних держав Карибського басейну й Тихого океану. Вони пережили близько 150 зайвих спекотних днів.

Майже половина країн на планеті пережила щонайменше два місяці екстремальних температур. Навіть у Великій Британії, США та Австралії, які постраждали найменше, температура росла через вуглецеве забруднення від спалювання викопного палива.

За прогнозами, 2024 рік стане найспекотнішим за всю історію спостережень. Дослідники закликають швидко повідомляти про випадки смерті від спеки, оскільки поточні дані занижені через брак моніторингу. Цілком можливо, що внаслідок глобального потепління загинули вже мільйони людей.

«Наслідки потепління ще ніколи не були такими очевидними і руйнівними. Повені в Іспанії, урагани в США, посуха в Амазонії та повені в Африці — це лише кілька прикладів. Ми точно знаємо, що потрібно зробити, щоб запобігти погіршенню ситуації: припинити спалювати викопне паливо», — каже доктор Фрідеріке Отто з Імперського коледжу Лондону і співголова Всесвітньої водної асоціації.

Науковці визначили дні небезпечної для людини спеки і розрахували порогову температуру для 10% з них, що можуть зашкодити здоров’ю. Дослідження охоплювало 1991—2020 роки. Результати порівняли з показниками 2024 року. Виявилося, що в середньому людина відчувала екстремальну спеку додатково 41 день.

Жителі Індонезії, Сінгапуру та країн Центральної Африки відчули 122 днів надвисокої температури. Люди в Саудівській Аравії пережили 70 додаткових спекотних днів. Бразилія і Бангладеш — 50, а Іспанія, Норвегія і Балканські країни — близько 30 днів.

Екстремальні температури впливають і на стихійні лиха. Наприклад, урагани «Берил» і «Мілтон» були б менш потужними, якби не антропогенні зміни клімату, кажуть фахівці.

  • Цьогорічний серпень став найтеплішим для Європи за всю історію — середня температура повітря була +16,82 °C, що на 0,71 °C вище за середнє значення для серпня 1991—2020 років.
  • У столиці протягом вересня метеорологи зафіксували 11 температурних рекордів.