Одразу два провідні світові видання ― The New York Times та The Washington Post ― опублікували критичні матеріали щодо вбивства українськими спецслужбами російського генерала Ігоря Кирилова, відповідального за напрямки ядерної та біологічної зброї в Росії. Так, виконання цього майстерне й дає важливий сигнал, на що стала здатна СБУ. Однак велике питання, чи впливає це якось на справи на полі бою та перспективи зміни ситуації.
Співрозмовники The New York Times з числа американських теперішніх чи колишніх спецслужбістів стверджують, що моральний ефект цього вбивства значний. Але у великих організаціях завжди знайдеться, кому швидко замінити вибулого. Тож сподіватись на те, що функціональність російської воєнної машини істотно постраждає, не варто, припускають американці.
Є в цього вбивства й інша мета ― спонукати російську еліту до переговорів, адже вони відчуватимуть особисту небезпеку. Однак у таких справах варто бути обережнішим, стверджує колишній високопосадовець ЦРУ Ральф Гофф, який досі часто відвідує Україну. «Така тактика, навпаки, може призвести до того, що російська еліта закриє для себе можливість переговорів», ― каже він. Відповідно, обравши лише шлях знищення супротивника.
Українці вдалися до тактики точкових убивств не лише тому, що здатні на це, а й тому, що не особливо мають інші опції, каже Гофф. Україна поки що не може, як росіяни, атакувати всю країну ракетами, знищуючи важливі цілі. Росія має таку можливість і силу своїх спецслужб в Україні скерувала не так на знищення українських високопосадовців, як на виявлення важливих для ракетних ударів цілей.
Колумніст Макс Бут у The Washington Post наводить аналогічні тези, згадуючи, що самі американці не гребують таким же точковим знищенням ворогів. Наприклад, так вони кілька років тому знешкодили одного з військових лідерів Ірану Касема Сулеймані. От тільки чи був ефект від цього, Бут сумнівається. Іран не перестав ані ворогувати зі США, ані становити вагому небезпеку для Заходу.
Точковим знищенням лідерів «Хезболли» вдалось досягти значного ефекту Ізраїлю, визнає Бут. От тільки, по-перше, це відбулось у кілька хвиль, а по-друге, паралельно ізраїльтяни проводили активну наступальну кампанію на бойовиків «Хезболли» на півдні Лівану. Україна сил на подібне щодо Росії наразі не має. Але розвиває небезпечний тренд на вбивства своїх ворогів далеко за межами поля бою. Цю практику можуть взяти на озброєння інші держави, і цілі, які вони обиратимуть, можуть бути значно менш високопоставленими, застерігає видання.
Це лише частина огляду. Про ще два матеріали, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.