Десятки публікацій у західних медіа присвячені вбивству російського генерала Ігоря Кирилова, який курував застосування проти України хімічної зброї. Частина видань ― як-от The Washington Post, розповідають, ким був Кирилов (наприклад, автором брехливого звіту про наявність в Україні секретних біолабораторій). Інші, як інформагентство Associated Press, розповідають про те, кого з російських статусних злочинців уже встигли вбити українці на території, підконтрольній країні-агресору. Зокрема, наводять прізвища Дарʼї Дугіної, Владлена Татарського, Іллі Ківи, екскерівника Оленівської колонії Сергія Євсюкова та конструктора крилатих ракет Михайла Шацького. Натомість британський тижневик The Week підсумував публікації про вбивства й дійшов кількох висновків. По-перше, Україна приділяє все більше уваги знешкодженню російських вагомих посадовців ― так, двох останніх із переліку Associated Press вбито вже у грудні. По-друге, українським спецслужбам вдалось розгорнути широку та ефективну мережу агентів, яка дозволила реалізовувати настільки амбітні вбивства. Це, вочевидь, вплине на емоційний стан російської військової верхівки й змусить Кремль переглянути протоколи безпеки. Імовірно, Москва намагатиметься мститися спробами вбивства українських високопосадовців. Але українські спецслужби в цій грі наразі взяли гору. «Ніхто не сумнівається в тому, що професіоналізм українських спецслужб росте», ― цитує українське джерело The Week, додаючи бідкання неназваного посадовця СБУ щодо того, що часом ця енергія йде на знешкодження другорядних персонажів: «Клоунів, шльондр та шахраїв при російській владі завжди було багато. Вбий одного з них ― його місце одразу посяде хтось інший».
Видання The Washington Post випустило детальний матеріал про те, як у бойових зіткненнях українців з окупантами почали брати участь північнокорейські війська. Ключовий висновок ― спецпризначенці КНДР, які мали передовсім брати участь у воєнних операціях, виявилися легкою мішенню. Вже зафіксовано загибель на полі бою десятків північнокорейців ― щонайменше 30. Усе це відбулось на Курщині.
Українці дивуються й навіть сміються з того, як воюють підлеглі Кім Чен Ина. Вони йдуть в атаку десятками ― на полі можна побачити 40 чи 50 бійців. Українці до такого не звикли, оскільки росіяни давно облишили тактику масованих наступів і намагаються пересуватися малими групами. Північнокорейці цим нехтують ― і стають для ЗСУ живим тиром.
Своєрідно корейці реагують і на дрони-камікадзе, які одразу ж полетіли в атакувальників. Вони не тікали від них і не ховались за будь-яким можливим укриттям, як робили б у більшості сучасних армій, а намагалися збити дрон пострілами зблизька. «Хтозна, чи вони просто не розуміють, що відбувається, чи росіяни навмисно посилають їх у такі атаки», ― сказав виданню керівник підрозділу безпілотників із позивним «Боксер».
Інший боєць, Артем, розповідає, що керуючи якось уночі дроном із тепловізором, побачив трьох солдатів. Він розраховував убити лише одного з них, але оскільки інші двоє чомусь лишились стояти на місці, то смерть там зустріли всі. Це теж були північнокорейці. «Загалом війна з ними нагадує компʼютерну стрілялку, запущену в легкому режимі», ― каже Артем. Тим часом джерела видання в Силах оборони розповідають про те, що загони бійців із КНДР розгортаються і в Бєлгородській області. Імовірно, скоро вони візьмуть участь в операціях окупантів на Харківщині.
Це лише частина огляду. Про ще пʼять матеріалів, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.