У 211 понтонно-мостовій бригаді, яку створювали у квітні 2022 року, командиром став полковник Олег Побережнюк. Його жінка працювала в Камʼянець-Подільському ТЦК, і в підрозділі почали масово зʼявлятися люди з оточення Побережнюка. Зокрема, заступником комбрига став його кум Валерій Пастух, а його сина Владислава, похресника Побережнюка, призначили командиром одного зі взводів у першому батальйоні бригади — як зʼясували пізніше, він фізично знущався з бійців бригади та вимагав у них гроші. Сам Побережнюк відправив чотирьох бійців на Хмельниччину, щоб ті будували йому будинок. Покарання досі ніхто не поніс.
Про це йдеться в розслідуванні «Української правди».
Склад бригади
Цю бригаду вважають бажаною для всіх військових — тут менше шансів, ніж у штурмовиків або піхотинці, потрапити «на нуль» або отримати поранення, адже бійці підрозділу займаються лише інженерними роботами, наприклад, будівництвом понтонних переправ або облаштуванням оборонних позицій.
«В полк підтягнулися люди з Камʼянець-Подільського, багато з них закінчували місцевий військовий інженерний інститут. Побережнюк – один з випускників цього вишу. Тобто сформувалося коло людей, які мали давні дружні або родинні стосунки або служили разом», — каже анонімний співрозмовник.
Інший співрозмовник УП підтверджує, що в бригаді були «чоловіки і дружини, батьки і сини, куми, далекі родичі, коханки, друзі, однокласники, сусіди і всі інші, кого можливо притягнути зі свого оточення».
За його словами, це не випадковість.
«Люди ж не мобілізуються в конкретну бригаду з конкретного села. Вони туди якось потрапляють, під чиїмось пильним оком», — додає в анонімній розмові з УП інший співрозмовник серед офіцерів.
Видання отримало штатний розклад 211 понтонно-мостової бригади і стверджує, що серед особового складу військової частини справді чимало сімей — вдалося верифікувати майже з десяток. Але переважно всі родичі служать у різних підрозділах 211 понтонно-мостової бригади, щоб уникнути конфлікту інтересів.
Грошові вимагання та фізичні знущання
Навесні 2024 року працівники тернопільської Військової служби правопорядку (ВСП) запросили в 211 понтонно-мостової бригади інформацію про адміністративні протоколи на бійців, які вживали алкоголь або наркотики впродовж 2023-го.
Після цього розпочали службову перевірку — в другому батальйоні не складали протоколи на деяких військових, які перебували в стані алкогольного спʼяніння, хоч їхній стан і фіксували на медичних оглядах.
На той момент командиром батальйону був підполковник Валерій Пастух. У травні 2024-го, в розпал службових перевірок, його підвищили до начальника штабу — заступника командира бригади. Він досі залишається на цій посаді.
Офіцер відділення психологічної підтримки персоналу Остафійчук, який тоді служив у 211 бригаді і займався внутрішньою перевіркою, розповідає, що військовий мав сплатити від 5 до 20 тисяч гривень тому, хто виявив порушення, щоб на нього не складали протоколу.
«Також я встановив багато незаконних фактів, зокрема побиття військових, якщо вони вживали алкоголь, але не платили гроші. В основному знущаннями над бійцями займався син начштабу Пастуха і похресник комбрига Побережнюка — на той момент старший лейтенант, а зараз уже капітан, Владислав Пастух, який був командиром одного зі взводів у першому батальйоні», — каже він.
Інший сержант розповідає, що Владислав Пастух погрожував впливом свого батька і хрещеного, які можуть перевести бійців у піхоту, тому бійці й сплачували йому кошти, щоб уникнути покарання.
За словами пʼяти колишніх офіцерів і сержантів бригади, Владислав Пастух також знущався над військовими під час відряджень для будівництва фортифікацій на Донеччині, Харківщині і Дніпропетровщині. В зоні бойових дій він мав доступ до військовослужбовців різних батальйонів, зокрема другого, — переважно саме ці бійці скаржилися на знущання. Хоча Владислав був взводним у першому батальйоні.
«Я, …, перебуваючи на ротації у Дніпропетровській та Донецькій області, вживав алкогольні напої, за що був неодноразово покараний ст. лейтенантом Пастухом Владиславом Валерійовичем фінансово та фізично із застосуванням до мене грубої фізичної сили, також мене привʼязували до деревʼяного хреста і фізично знущалися наді мною…», — йдеться в одній із скарг.
Після того, як цей інцидент набув розголосу в підрозділі, Пастуха-молодшого перевели на службу в іншу частину. А його батько виплатив кошти постраждалим військовим, які написали рапорти і довели грошові перекази квитанціями.
Співрозмовники УП серед офіцерів і сержантів стверджують, що через знущання над військовими ні прокуратура, ні Державне бюро розслідувань не відкрили кримінальне провадження.
Натомість прокуратура розслідувала справу про нескладання адмінпротоколів на військовослужбовців.
Гусятинський районний суд Тернопільської області 10 вересня 2024-го визнав Пастуха-старшого винним у недбалому ставленні до служби під час воєнного стану. Він заплатив максимальний штраф — 34 тисячі гривень. А ще на етапі досудового розслідування відшкодував державі збитки на суму майже 140 тисяч гривень — премії, які отримували військові, на яких не складали протоколи за розпиття алкоголю.
Реакція підрозділу
Офіцерка відділення комунікацій бригади Ольга Адамович прокоментувала ситуацію. Вона заявила, що протоколи не складали «у звʼязку з відривом особового складу на окремій локації». А Пастух за це поніс відповідальність.
Комунікаційниця також заявила, що Владислав Пастух, який знущався з військових і вимагав з них кошти, це доросла людина, яка самостійно несе відповідальність за свої вчинки. Тому батько непричетний, бо син ніколи не був у його прямому підпорядкуванні.
У пресслужбі бригади від імені комбрига Побережнюка не стали коментувати ні справу щодо нескладання протоколів, ні вимагання грошей і знущання над військовими з боку Владислава Пастуха.
Будинок на Хмельниччині для комбрига
Восени 2023-го один зі старших сержантів бригади помітив на території частини в Тернопільській області військовослужбовця з ремонтної роти, якого відрядили в Херсонську область.
«Із жовтня по грудень 2023 року четверо військових відправили у відрядження в угруповання морської піхоти «Катран», командувачем якого тоді був генерал-лейтенант Юрій Содоль, для виконання завдань. Насправді їх там не було», — каже він.
Після цього зʼясували, що ці військові, яких нібито відправили в Херсонську область, будували будинок на Хмельниччині для комбрига Побережнюка.
Водночас вони отримали премію по 100 тисяч гривень за день перебування на самому «нулі».
«За даним фактом триває слідство, тому ніяких коментарів надавати не можемо. Можете звернутися до відповідних органів для уточнення інформації», — сказала комунікаційниця бригади Адамович.
У Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону УП підтвердили, що досудове розслідування триває за фактом будівництва військовими 211 понтонно-мостової бригади будинку в Хмельницькій області в той час, як вони були відряджені для виконання бойових завдань.
Підозри у цій справі досі не оголосили. За даними УП, це зроблять «впродовж найближчих тижнів».
Речниця Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Юлія Шевченко каже, що зараз збирають докази та очікують на результати економічної експертизи, щоб встановити збитки, і перевіряють причетність до злочину інших людей.
За її словами, статус командира бригади полковника Побережнюка у справі наразі встановлюється.
Разом з тим він 1 листопада 2024 року отримав від президента орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня – «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обовʼязку».
За одинадцять місяців 2024 року бійці надіслали 3 807 звернень про порушення своїх прав, серед яких орієнтовно третина — скарги на військові частини. Тобто це не поодинокі випадки, а система.
Оновлено. Український омбудсман Дмитро Лубінець взяв під особистий контроль справу про ймовірні знущання з бійців у 211 понтонно-мостовій бригаді.
Він уже відправив листи на Генштаб Збройних сил України та Військову службу правопорядку в ЗСУ, щоб перевірити інформацію та провести службове розслідування.